Винятки та обмеження
1. Держави-члени можуть вживати законодавчих заходів для обмеження обсягів обов'язків і прав, передбачених у статтях 6 (1), 10, 11 (1), 12 і 21, якщо таке обмеження є необхідним, щоб гарантувати:
(a) національну безпеку;
(b) оборону;
(c) суспільну безпеку;
(d) запобігання, розслідування, виявлення і судове переслідування кримінальних злочинів чи порушень етики визначених професій;
(e) важливий економічний чи фінансовий інтерес держави-члена чи Європейського Союзу, включаючи монетарні, бюджетні і податкові питання;
(f) моніторинг, перевірку чи регулятивну функцію, пов'язану, навіть зрідка, з виконанням офіційних повноважень у випадках, вказаних у підпунктах (c), (d) і (e);
(g) захист суб'єкта даних чи прав і свобод інших осіб.
2. За умови виконання відповідних правових гарантій, зокрема того, що дані не використовуються для вживання заходів чи прийняття рішень щодо будь-якої конкретної людини, держави-члени можуть, за явної відсутності якого-небудь ризику втручання в особисте життя, обмежити шляхом законодавчого заходу права, передбачені в статті 12, якщо дані обробляються виключно з метою наукових досліджень чи зберігаються в особовій формі протягом періоду, що не перевищує період часу, необхідного лише для цілі створення статистики.
Право суб'єкта даних на заперечення