1. Обмеження, про які йдеться у статті 7 (1), (3) і (4), застосовуються до сумарних депозитів, здійснених в одну і ту ж кредитну установу, незалежно від кількості депозитів, валюти і місця знаходження у Співтоваристві.
2. Частка кожного вкладника на спільному рахунку береться до уваги при підрахунку обмежень, передбачених у статті 7 (1), (3) і (4).
За відсутності спеціальних положень, такий рахунок ділиться порівно між вкладниками.
Держави-члени можуть передбачити, що депозити, які знаходяться на одному рахунку, на який мають право дві або більше особи як члени ділового партнерства, асоціації або групи такого типу, не будучи при цьому юридичними особами, можуть бути зведені в один депозит і вважатися такими, що були внесені одним вкладником, з метою підрахунку обмежень, передбачених в статті 7 (1), (3) і (4).
3. Якщо вкладник не має повного права на суми, що зберігаються на рахунку, гарантію одержує особа, яка має повне право, за умови, що така особа ідентифікована або може бути ідентифікована до дати, коли компетентні органи роблять висновок, про який йдеться у статті 1 (3) (i), або судовий орган виносить постанову, про яку йдеться в статті 1 (3) (ii). Якщо існує кілька осіб, що мають повне право на такі суми, то при підрахунку обмежень, передбачених у статті 7 (1), (3) і (4), беруться до уваги частки кожної особи, передбачені угодою, згідно з якою здійснюється управління такими сумами.
Це положення не застосовується до інститутів спільного інвестування.