1. Кожна держава-член забезпечує, що на її території запроваджується і офіційно визнається одна або більше схем гарантування депозитів. За винятком обставин, передбачених у другому підпункті та в пункті 4, жодна кредитна установа, що має ліцензію в тій державі-члені відповідно до статті 3 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ), не може приймати депозити, якщо вона не є членом такої схеми.
Держава-член може, однак, звільнити кредитну установу від обов'язку належати до схем гарантування депозитів, якщо така кредитна установа належить до системи, яка захищає саму кредитну установу і, зокрема, забезпечує її ліквідність і платоспроможність, гарантуючи вкладникам захист, який щонайменше еквівалентний тому, що надається схемою гарантування депозитів, і яка, на думку компетентних органів, відповідає нижченаведеним умовам:
- система повинна існувати і бути офіційно зареєстрованою на момент прийняття цієї Директиви,
- система повинна бути створена з метою не дозволити депозитам, розміщеним в кредитних установах, що належать до такої системи, стати недоступними, і мати у своєму розпорядженні необхідні ресурси для такої мети,
- система не може складатися з гарантії, наданої кредитній установі самою державою-членом або якимось з місцевих або регіональних органів,
- система повинна забезпечити надання інформації вкладникам відповідно до умов і обставин, встановлених в статті 9.
Ті держави-члени, які скористуються такою можливістю, повідомляють відповідно Комісію; зокрема, вони повідомляють Комісії характеристики таких захисних систем і кредитних установ, охоплених ними, і про будь-які подальші зміни в наданій інформації. Комісія з цього приводу інформує Консультативний Комітет з банківських питань.
2. Якщо кредитна установа не виконує зобов'язань, покладених на неї як на члена схеми гарантування депозитів, про це повідомляють компетентні органи, які видали ліцензію на її діяльність, і разом з гарантійною схемою вживають всіх відповідних заходів, включаючи накладення санкцій, щоб забезпечити виконання кредитною установою своїх зобов'язань.
3. Якщо такі заходи не приводять до виконання кредитною установою своїх зобов'язань, схема може, якщо дозволяє національне законодавство виключення члена, за висловленою згодою з боку компетентних органів надіслати щонайменше за дванадцять місяців повідомлення про свій намір виключити кредитну установу з членства в такій схемі. Депозити, одержані до завершення періоду повідомлення, повністю покриваються схемою. Якщо після закінчення періоду повідомлення кредитна установа не виконала своїх зобов'язань, гарантійна схема може знову за висловленої згоди компетентних органів приступити до процедури виключення.
4. Якщо дозволяє національне право і за висловленої згоди компетентних органів, які видали ліцензію, кредитна установа, виключена із схеми гарантування депозитів, може продовжувати приймати депозити, якщо перед виключенням вона вжила альтернативних заходів з гарантування, котрі надають вкладникам захист, на рівні і в обсязі щонайменше еквівалентному тому, що запропонований офіційно визнаною схемою.
5. Якщо кредитна установа, яку пропонують виключити відповідно до абзацу 3, не спроможна вжити альтернативних заходів, що відповідають умовам, передбаченим в абзаці 4, то компетентні органи, які надали ліцензію на її діяльність, негайно відкликають її.