1. Держави-члени можуть видавати дозволи інвестиційним фірмам, що підпадають під статтю 30 (1) Директиви 93/22/ЄЕС ( 994_187 ), власні фонди яких на день застосування цієї Директиви нижчі за рівень, визначений у статті 3 (1) - (3) цієї Директиви. Проте згідно з цим власні фонди таких інвестиційних фірм повинні виконувати умови, встановлені в Статті 3 (5) - (8) цієї Директиви.
2. Незважаючи на параграф 14 Додатка I, Держави-члени можуть встановлювати вимогу конкретного ризику для будь-яких облігацій з призначеною оцінкою 10% згідно зі Статтею 11 (2) Директиви 89/647/ЄЕС ( 994_354 ), яка дорівнює половині вимоги конкретного ризику для кваліфікаційної позиції з тим самим залишковим терміном виплати, як така облігація.
Стаття 11a
До 31 грудня 2006 року Держави-члени можуть дозволяти своїм установам використовувати мінімальні ставки, викладені в нижченаведеній таблиці замість зазначених у параграфах 13, 14, 17, та 18 Додатка VII, за умови що установи, на думку їх компетентних органів:
(i) проводять значні операції з товарами,
(ii) мають різноманітний портфель товарів,
(iii) не знаходяться ще в змозі користуватися внутрішніми зразками для цілей обчислення вимог щодо необхідного капіталу на товарний ризик згідно з Додатком VIII.
Держави-члени інформують Комісію про застосування цієї Статті.
1. Держави-члени вводять у дію закони, регулятивні і адміністративні положення, необхідні для них, аби дотримуватися цієї Директиви до дати, встановленої в другому параграфі Статті 31 Директиви 93/22/ЄЕС ( 994_187 ). По тому вони інформують про це Комісію.
Коли Держави-члени приймуть ці положення, вони повинні включити посилання на цю Директиву або додати таке посилання з приводу їх офіційної публікації. Спосіб, у який такі посилання мають бути зроблені, встановлюватиметься Державами-членами.
2. Держави-члени повідомляють Комісії основні положення національного законодавства, які вони приймають у сфері, охопленій цією Директивою.