1. Керуючись заборонами, передбаченими в Статті 6 та в Додаткових статтях А і Б, Держави-члени можуть прийняти більш суворі вимоги щодо внесення цінних паперів до офіційного реєстру, ніж ті, що визначені в Додаткових статтях А і Б, або додаткові умови, якщо ці більш суворі та додаткові вимоги звичайно застосовуються для всіх емітентів або для індивідуальних класів емітента, та якщо вони опубліковані перед заявкою на внесення таких цінних паперів.
2. Держави-члени можуть накласти на емітентів цінних паперів, які внесені до офіційного реєстру, більш суворі зобов'язання, ніж ті, що викладені в Додаткових статтях В і Г, якщо ці суворі та додаткові зобов'язання звичайно застосовуються для всіх емітентів або для їх індивідуальних класів.
3. Держави-члени можуть, за тих самих умов, що викладені в Статті 7, дозволити часткову відміну додаткових або більш суворих вимог та зобов'язань, вказаних у її параграфах 1 та 2.
4. Держави-члени можуть, згідно відповідних національних законів, вимагати від емітентів цінних паперів, внесених до офіційного реєстру, регулярно повідомляти широкі маси про своє фінансове положення та загальний хід справ.