Медична придатність
1. Держави-члени повинні забезпечувати підтвердження членами палубних команд, які подають заявку на отримання кваліфікаційного посвідчення Союзу, своєї медичної придатності шляхом надання компетентному органу дійсної медичної довідки, виданої медичним працівником, визнаним компетентним органом, на підставі успішного проходження медичного огляду.
2. Заявники повинні надавати компетентному органу медичну довідку при поданні заявки на отримання
(a) першого кваліфікаційного посвідчення Союзу для члена палубної команди;
(b) кваліфікаційного посвідчення Союзу для капітана судна;
(c) відновлення кваліфікаційного посвідчення Союзу для члена палубної команди в разі виконання умов, зазначених у параграфі 3 цієї статті.
Медичні довідки, видані з метою отримання кваліфікаційного посвідчення Союзу, повинні бути від дати, не давнішої, ніж за три місяці до дати подання заявки на отримання кваліфікаційного посвідчення Союзу.
3. З 60-річного віку власник кваліфікаційного посвідчення Союзу як член палубної команди повинен підтверджувати медичну придатність згідно з параграфом 1 принаймні кожні п'ять років. З 70-річного віку власник повинен підтверджувати медичну придатність згідно з параграфом 1 принаймні кожні два роки.
4. Держави-члени повинні забезпечити працедавцям, капітанам суден і органам влади держав-членів можливість вимагати від члена палубної команди підтвердити медичну придатність згідно з параграфом 1, якщо є об'єктивні ознаки, що такий член палубної команди більше не відповідає вимогам до медичної придатності, зазначеним у параграфі 6.
5. Якщо заявник не може повною мірою підтвердити свою медичну придатність, держави-члени можуть застосувати запобіжні заходи або обмеження, що забезпечать рівноцінний рівень безпеки судноплавства. У такому випадку, такі пом'якшувальні заходи та обмеження, пов'язані з медичною придатністю, повинні бути зазначені в кваліфікаційному посвідченні Союзу згідно зі зразком, зазначеним в статті 11(3).
6. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 31 на основі суттєвих вимог до медичної придатності, зазначених у додатку III, на доповнення цієї Директиви шляхом встановлення стандартів медичної придатності, які конкретизують вимоги до медичної придатності, зокрема щодо тестів, що їх повинні проводити медичні працівники, критеріїв, що їх вони повинні застосувати для визначення придатності для роботи, а також переліку обмежень та запобіжних заходів.