Оцінювання компетенцій щодо конкретних ризиків
1. Держави-члени, які визначають на своїй території ділянки внутрішніх водних шляхів з конкретними ризиками у розумінні статті 9(1), повинні вказувати додаткову компетенцію, необхідну для капітанів суден, які плавають на цих ділянках внутрішніх водних шляхів, та вказувати засоби, необхідні для доведення відповідності таким вимогам. У тих випадках, коли держави-члени вважають за необхідне з міркувань гарантування безпеки, вони повинні консультуватися з відповідною Європейською річковою комісією в процесі визначення цих компетенцій.
З урахуванням компетенцій, необхідних для плавання на ділянці внутрішнього водного шляху з конкретними ризиками, засоби, необхідні для доведення відповідності таким вимогам, можуть складатися з такого:
(a) обмежена кількість рейсів на обумовленій ділянці;
(b) іспит на тренажерному обладнанні;
(c) іспит з множинним вибором;
(d) усний іспит; або
(e) поєднання засобів, зазначених у пунктах (a) - (d).
Під час застосування цього параграфу, держави-члени повинні застосовувати об'єктивні, прозорі, недискримінаційні та пропорційні критерії.
2. Держави-члени, зазначені в параграфі 1, повинні забезпечити впровадження процедур оцінювання компетенції заявників щодо конкретних ризиків та оприлюднення інструментів, щоб полегшити набуття капітанами необхідної компетенції щодо конкретних ризиків.
3. Держава-член може здійснювати оцінювання компетенції заявників стосовно конкретних ризиків на ділянках внутрішніх водних шляхів, розташованих в іншій державі-члені, на підставі вимог, встановлених для такої ділянки внутрішнього водного шляху відповідно до параграфа 1, за умови що держава-член, в якій розташована ділянка внутрішнього водного шляху, надає свою згоду. У такому разі ця держава-член повинна надати державі-члену, котра здійснює оцінку, необхідні засоби для її здійснення. Держави-члени повинні обґрунтовувати будь-яку відмову надати згоду на об'єктивних і пропорційних підставах.