Ст. 10

Чинна редакція від 12.12.2017 · Директива набрав чинності 16.01.2018

Розділ 2. КВАЛІФІКАЦІЙНІ ПОСВІДЧЕННЯ СОЮЗУ

Визнання

1. Будь-яке кваліфікаційне посвідчення Союзу, зазначене в статтях 4 і 5, а також будь-які послужні книжки або суднові журнали, зазначені в статті 22, що видані компетентними органами відповідно до цієї Директиви, діють на всіх внутрішніх водних шляхах Союзу.

2. Будь-яке кваліфікаційне посвідчення, послужна книжка або судновий журнал, видані відповідно до Правил судноплавства по Рейну щодо персоналу, в яких встановлено вимоги, ідентичні вимогам цієї Директиви, повинні бути дійсними на всіх внутрішніх водних шляхах Союзу.

Такі посвідчення, послужні книжки та суднові журнали, видані третьою країною, повинні діяти на всіх внутрішніх водних шляхах Союзу за умови визнання цією третьою країною в межах своєї юрисдикції документів Союзу, виданих відповідно до цієї Директиви.

3. Без обмеження дії параграфа 2 будь-яке кваліфікаційне посвідчення, послужна книжка або судновий журнал, видані відповідно до національних норм третьої країни, що встановлюють вимоги, ідентичні вимогам цієї Директиви, повинні діяти на всіх внутрішніх водних шляхах Союзу за умови дотримання процедури та умов, викладених у параграфах 4 і 5.

4. Будь-яка третя країна може подати до Комісії запит про визнання посвідчень, послужних книжок або суднових журналів, виданих її органами. Цей запит повинен супроводжуватися усією інформацією, яка необхідна, щоб визначити, чи підпадає видання таких документів під дію вимог, ідентичних вимогам, викладеним у цій Директиві.

5. Після отримання запиту про визнання відповідно до параграфа 4, Комісія повинна оцінити системи сертифікації в третій країні, що подала запит, для того, щоб визначити, чи підпадає видання посвідчень, послужних книжок або суднових журналів, вказаних в її запиті, під дію вимог, ідентичних вимогам, викладеним у цій Директиві.

Якщо ці вимоги будуть визнані ідентичними, Комісія повинна ухвалити імплементаційні акти щодо визнання на території Союзу посвідчень, службових книжок та суднових журналів, виданих цією третьою країною, за умови що ця третя країна визнає в межах своєї юрисдикції документи Союзу, видані відповідно до цієї Директиви.

При ухваленні імплементаційного акта, зазначеного в другому підпараграфі цього параграфа, Комісія повинна чітко вказати, до яких із зазначених у параграфі 4 цієї статті документів буде застосовано це визнання. Ухвалення таких імплементаційних актів повинно відбуватися з дотриманням експертної процедури, зазначеної в статті 33(3).

6. Якщо держава-член вважає, що третя країна більше не відповідає вимогам цієї статті, вона повинна негайно повідомити про це Комісію з наданням обґрунтованих аргументів на користь свого твердження.

7. Кожні вісім років Комісія здійснює оцінювання відповідності системи сертифікації в третій країні, зазначеній у другому підпараграфі параграфа 5, вимогам, викладеним у цій Директиві. Якщо Комісія встановить, що викладених в цій Директиві вимог не дотримано, повинен бути застосований параграф 8.

8. Якщо Комісія встановить, що видання документів, зазначених параграфах 2 або 3 цієї статті, більше не підпадає під дію вимог, ідентичних викладеним у цій Директиві, вона ухвалює імплементаційний акт, який призупиняє дію кваліфікаційних посвідчень, послужних книжок і суднових журналів, виданих відповідно до цих вимог, на всіх внутрішніх водних шляхах Союзу. Ухвалення таких імплементаційних актів повинно відбуватися з дотриманням експертної процедури, зазначеної в статті 33(3).

Комісія може в будь-який час скасувати призупинення, якщо будуть усунені виявлені недоліки щодо застосовуваних стандартів.

9. Комісія публікує перелік третіх країн, зазначених у параграфах 2 і 3, разом із документами, що їх визнають дійсними на всіх внутрішніх водних шляхах Союзу.

СЕКЦІЯ I

Процедура для видання кваліфікаційних посвідчень Союзу та спеціальних дозволів