Строки давності для кримінальних правопорушень, що завдають шкоди фінансовим інтересам Союзу
1. Держави-члени вживатимуть необхідних заходів для передбачення такого строку давності, що уможливлює проведення розслідування, притягнення до відповідальності, здійснення судового провадження та винесення судового рішення щодо кримінальних правопорушень, зазначених у статтях 3, 4 і 5, протягом достатнього часу після вчинення таких кримінальних правопорушень задля ефективної боротьби з такими кримінальними правопорушеннями.
2. Держави-члени вживатимуть необхідних заходів для забезпечення можливості проведення розслідування, притягнення до відповідальності, здійснення судового провадження та винесення судового рішення щодо кримінальних правопорушень, зазначених у статтях 3, 4 і 5, вчинення яких передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі щонайменше на чотири роки, протягом щонайменше п’яти років з моменту вчинення правопорушення.
3. Як виняток з положення частини другої, держави-члени можуть установлювати строк давності менше п’яти років, але такий строк не може бути меншим, ніж три роки, при цьому має бути передбачена можливість переривання чи призупинення цього строку у разі конкретних визначених дій.
4. Держави-члени вживатимуть необхідних заходів для забезпечення приведення у виконання:
(a) покарання у вигляді позбавлення волі строком більше ніж один рік; або інакше
(b) покарання у вигляді позбавлення волі у випадку кримінального правопорушення, вчинення якого передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі щонайменше на чотири роки,
накладеного після винесення остаточного вироку за вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у статтях 3, 4 або 5, протягом щонайменше п’яти років з дня винесення остаточного вироку. Цей період може включати подовження строку давності внаслідок його переривання чи призупинення.