Незважаючи на положення Додатків I та II, держави-члени можуть:
(а) передбачити більш ранні терміни першої обов'язкової перевірки технічного стану та, якщо потрібно, вимагати, щоб транспортні засоби перевіряли перед реєстрацією;
(b) зменшити інтервал між двома послідовними обов'язковими перевірками технічного стану;
(c) зробити перевірку додаткового обладнання обов'язковою;
(d) збільшити кількість параметрів, які необхідно перевіряти;
(e) поширити вимоги періодичної перевірки технічного стану на інші категорії транспортних засобів;
(f) призначити спеціальні додаткові перевірки технічного стану;
(g) вимагати, щоб транспортні засоби, зареєстровані на їхній території, відповідали вищим від визначених у Додатку II мінімальним стандартам стосовно ефективності гальмової системи та впровадити перевірку транспортних засобів з більшою навантагою, але вжити заходів, щоб такі вимоги не перевищували вимог затвердження типу базового транспортного засобу.