Адресати — ст. 35 Директива 2008/50/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 21 травня 2008 року про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи (укр/рос)

Адресати

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Вчинено у Страсбурзі 21 травня 2008 року.

За Європейський Парламент

Голова

H.-G. POTTERING

За Раду

Голова

J. LENARCIC

ДОДАТОК I

ЦІЛІ ЩОДО ЯКОСТІ ДАНИХ

A. Цілі щодо якості даних для оцінки якості атмосферного повітря

Двоокис сірки, двоокис азоту, окиси азоту і окис вуглецю

Бензол

Тверді частки (РМ 10 /РМ 2,5 ) і свинець

Озон та пов’язані з ним NO та NO 2

Фіксовані вимірювання (1)

Похибка

15 %

25 %

15 %

Мінімум зареєстрованих даних

90%

90 %

90 % протягом літа 75 % протягом зими

Мінімальний час вимірювань

- міське середовище і транспортний рух

35 % (2)

- промислові зони

90 %

Індикативні вимірювання

Похибка

25 %

30 %

50 %

30 %

Мінімум зареєстрованих даних

90 %

Мінімальний час вимірювань

14 % (4)

14% (3)

14% (4)

> 10 % протягом літа

Похибка моделювання:

Щогодинна

50 %

Середня за вісім годин

50 %

Середня денна

50 %

ще не визначено

Середня річна

30%

50 %

Об’єктивне оцінювання Похибка

75 %

100%

75 %

__________

(1) Держави-члени можуть застосовувати випадкові вимірювання замість постійних для бензолу, свинцю і твердих часток, якщо вони зможуть підтвердити для Комісії, що похибка, включаючи похибку, що виникає через випадковий відбір проб, відповідає цілям щодо якості, які дорівнюють 25%, а час вимірювань залишається більшим, ніж мінімальний час для індикативних вимірювань. Випадковий відбір проб повинен бути рівномірним протягом року з метою уникнення неточності результатів. Похибка, виникає через випадковий відбір проб, може бути визначення за допомогою процедури, встановленої у стандарті ISO 11222 (2002) "Якість повітря – Визначення похибки середнього часового значення при вимірювання якості повітря". Якщо випадкові вимірювання використовуються для оцінки вимог граничної величини РМ 10 , потрібно оцінювати 90,4 процентиль (що є нижче або дорівнює 50 мг/м - 3 ) замість числа перевищень, на яке сильно впливає обсяг зареєстрованих даних.

(2) Розподілені в рамках року, щоб представляти різні умови клімату та транспортного руху.

(3) Вимірювання протягом одного дня на тиждень, шляхом випадкової вибірки, рівномірно протягом року, або вісім тижнів регулярно, рівномірно протягом року.

(4) Одне вимірювання в тиждень, шляхом випадкової вибірки, рівномірно протягом року, або вісім тижнів рівномірно розподілених протягом року.

Похибка (виражена на основі 95% рівня певності) методів оцінювання буде оцінена відповідно до принципів Посібника CEN із вираження похибки у вимірюваннях (ENV 13005-1999), методології ISO 5725:1994 та керівних принципів, передбачених у звіті CEN "Якість повітря – Підхід до оцінки похибки при еталонних методах вимірювання атмосферного повітря" (CR 14377:2002E). Процентне значення похибки у вищенаведеній таблиці надане для індивідуальних вимірювань, усереднених за вказаний період для граничної величини (або цільового показника у випадку озону), з 95% інтервалом певності. Похибка для фіксованих вимірювань інтерпретується як відповідна гранична величина (або цільовий показник у випадку озону), що застосовується в регіоні.

Похибка для моделювання визначена як максимальне відхилення виміряних та розрахованих рівнів концентрації для 90% індивідуальних пунктів спостереження протягом періоду, вказаного для граничної величини (або цільового показника у випадку озону), не беручи до уваги часовий проміжок вимірювань. Похибка для моделювання інтерпретується як відповідна гранична величина (або цільовий показник у випадку озону), що застосовується в регіоні Фіксовані вимірювання, що мають бути обрані для порівняння з результатами моделювання, є показовими щодо масштабу, який охоплює модель.

Похибка для об’єктивної оцінки визначається як максимальне відхилення від виміряних і розрахованих рівнів концентрації за вказаний період часу для граничної величини (або цільового показника у випадку озону), не беручи до уваги часовий проміжок вимірювань.

Вимоги до мінімум зареєстрованих даних і часу вимірювань не включають втрати даних з причин систематичного калібрування чи технічного обслуговування приладів.

B. Результати оцінювання якості повітря

Наведена нижче інформація збирається у зонах чи агломераціях, в межах яких для доповнення інформації від вимірювань використовуються інші джерела, або ці інші джерела є єдиним засобом оцінки якості повітря:

- опис проведеної діяльності з оцінки якості,

- спеціальні методи, що використовувалися, з описом цих методів,

- джерела даних та інформації,

- опис результатів, включаючи похибки, і, зокрема, розмір будь-якого району, а, якщо це доцільно, довжина доріг в межах зони чи агломерації, над якими концентрації перевищують граничні величини, цільові показники чи довгострокові цілі, плюс межу похибки, якщо вона застосовується, та будь-якого іншого району, в межах якого концентрації перевищують верхній поріг оцінювання чи нижній поріг оцінювання,

- населення, яке потенційно піддається впливу перевищених рівнів граничної величини для захисту людського здоров’я.

C. Контроль якості для оцінки якості атмосферного повітря: підтвердження даних

1. Щоб гарантувати точність вимірювань і відповідність цілям щодо якості даних, встановлених у Секції A, відповідні компетентні органи і структури, призначені згідно зі статтею 3, гарантують що:

- усі вимірювання, проведені у зв’язку з оцінкою якості атмосферного повітря згідно зі статтями 6 та 9, повинні прослідковуватися відповідно до вимог, встановлених у Секції 5.6.2.2. ISO/IEC 17025:2005,

- установи, які експлуатують мережі та окремі станції, встановлюють системи забезпечення і контролю якості, які передбачають регулярну підтримку з метою забезпечення точності вимірювальних пристроїв,

- встановлена процедура забезпечення/контролю якості для процесів збору даних і звітування, і що установи, призначені для виконання цього завдання, активно беруть участь у відповідних програмах оцінки якості на рівні Співтовариства,

- національні лабораторії, якщо вони призначені відповідним компетентним органом чи організацією, призначеною згідно статті 3, які на рівні Співтовариства беруть участь у взаємопорівнянні забрудників, які регулюють положення цієї Директиви, акредитовані відповідно до EN/ISO 17025 до 2010 року для еталонних методів, визначених у Додатку VI. Такі лабораторії залучаються на території держав-членів до координації програм з оцінки якості, організованих Комісією на рівні Співтовариства, і координують на національному рівні відповідну реалізацію еталонних методів та підтвердження еквівалентності нееталонних методів.

2. Усі дані, які були повідомлені відповідно до статті 27, вважаються дійсними, окрім даних, помічених як тимчасові.

ДОДАТОК II

Визначення вимог для оцінки концентрацій сірчистого газу, двоокису азоту та окисів азоту, твердих часток (PM 10 і PM 2,5 ), свинцю, бензолу та окису вуглецю в атмосферному повітрі в межах зони або агломерації

A. Верхній та нижній пороги оцінювання

Застосовуються такі верхній і нижній пороги оцінювання:

1. Сірчистий газ

Охорона здоров’я

Захист рослинності

Верхній поріг оцінювання

60 % від 24-годинної граничної величини (75 мг/м - 3 не повинні бути перевищені більше, ніж в 3 рази у будь-який календарний рік)

60 % від зимового критичного рівня (12 мг/м - 3 )

Нижній поріг оцінювання

40 % від 24-годинної граничної величини (50 мг/м - 3 не повинні бути перевищені більше, ніж в 3 рази у будь-який календарний рік)

40 % від зимового критичного рівня (8 мг/м - 3 )

2. Двоокис азоту та окиси азоту

Щогодинна гранична величина для захисту людського здоров’я (NO 2 )

Щорічна гранична величина для захисту людського здоров’я (NO 2 )

Щорічний критичний рівень для захисту рослинної та природної екосистем (NO 2 )

Верхній поріг оцінювання

70 % від граничної величини (140 мг/м - 3 не повинні бути перевищені більше, ніж в 18 разів у будь-який календарний рік)

80 % від граничної величини (32 мг/м - 3 )

80 % від граничної величини (24 мг/м - 3 )

Нижній поріг оцінювання

50 % від граничної величини (100 мг/м - 3 не повинні бути перевищені більше, ніж в 18 разів у будь-який календарний рік)

65 % від граничної величини (26 мг/м - 3 )

65 % від граничної величин (19,5 мг/м - 3 )

3. Тверді частки (PM 10 /PM 2,5 )

Середнє значення PM 10 за 24 години

Середнє значення PM 10 за рік

Середнє значення PM 2,5 за рік (1)

Верхній поріг оцінювання

70 % від граничної величини (35 мг/м - 3 не повинні бути перевищені більше, ніж в 35 разів у будь-який календарний рік)

70 % від граничної величини (28 мг/м - 3 )

70 % від граничної величини (17 мг/м - 3 )

Нижній поріг оцінювання

50 % від граничної величини (25 мг/м - 3 не повинні бути перевищені більше ніж в 35 разів у будь-який календарний рік)

50 % від граничної величини (20 мг/м - 3 )

50 % від граничної величини (12 мг/м - 3 )

__________

(1) Верхній поріг оцінювання та нижній поріг оцінювання для PM 2,5 не застосовується щодо вимірювань для оцінки відповідності PM 2,5 цільовому показнику зменшення впливу для захисту людського здоров’я.

4. Свинець

Річне середнє значення

Верхній поріг оцінювання

70 % від граничної величини (0,35 мг/м - 3 )

Нижній поріг оцінювання

50 % від граничної величини (0,25 мг/м - 3 )

5. Бензол

Річне середнє значення

Верхній поріг оцінювання

70 % від граничної величини (3,5 мг/м - 3 )

Нижній поріг оцінювання

40 % від граничної величини (2 мг/м - 3 )

6. Окис вуглецю

Середнє значення за 8 годин

Верхній поріг оцінювання

70 % від граничної величини (7 мг/м - 3 )

Нижній поріг оцінювання

50 % від граничної величини (5 мг/м - 3 )

B. Визначення перевищень верхнього та нижнього порогів оцінювання

Перевищення верхнього і нижнього порогів оцінювання визначається на основі концентрацій протягом попередніх п'яти років, у разі наявності достатніх даних. Поріг оцінювання вважається таким, що був перевищений, якщо він був перевищений протягом принаймні трьох окремих років з попередніх п'яти років.

Якщо доступні дані за період менше п'яти років, держави-члени можуть об'єднати короткострокові кампанії з вимірювання протягом одного року та в типових місцях імовірного розташування найбільших рівнів забруднення, згідно з результатами, отриманими з інформації від кадастру шкідливих викидів та моделювання, з метою визначення перевищення норм верхнього та нижнього порогів оцінювання.

ДОДАТОК III

Оцінка якості атмосферного повітря і місця розташування пунктів відбору проб для вимірювання рівнів сірчистого газу, двоокису азоту та окисів азоту, твердих часток (PM 10 і PM 2,5 ), свинцю, бензолу і окису вуглецю в атмосферному повітрі

A. Загальні положення

Якість атмосферного повітря оцінюється у всіх зонах і агломераціях відповідно до таких критеріїв:

1. Якість атмосферного повітря оцінюється у всіх місцях розташування, окрім тих, які зазначені у частині 2, відповідно до критеріїв, встановлених Секціями B та C для місць розташування пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань. Принципи, встановлені пунктами B та C, також застосовуються настільки, настільки вони є доречними для визначення певних місць розташування, в яких концентрація відповідних забрудників встановлена у тих випадках, коли якість атмосферного повітря оцінюється за допомогою індикативних вимірювань або моделювання.

2. Дотримання граничних величин, призначених для захисту людського здоров'я, не оцінюється в таких місцях розташування:

(a) будь-які місця, розташовані в межах районів, до яких громадськість не має доступу і в яких немає постійних поселень;

(b) відповідно до частини 1 статті 2, у фабричних приміщеннях або на промислових підприємствах, до яких застосовуються усі відповідні положення щодо здоров'я і безпеки на робочому місці;

(c) на проїжджій частині доріг і на центральних роздільних смугах доріг, окрім доріг, на яких пішоходи зазвичай мають доступ до розділової смуги.

B. Умови розташування пунктів для відбору проб у макромасштабі

1. Захист людського здоров'я

(a) Пункти відбору проб, призначені для захисту людського здоров'я, розташовуються таким чином, щоб надавати дані про:

- райони в межах зон та агломерацій, де виникають найвищі концентрації, які імовірно будуть прямо чи опосередковано впливати на населення протягом періоду, що є істотним у порівнянні з періодом усереднення граничної величини (величин),

- рівні в інших районах у межах зон і агломерацій, які є репрезентативними щодо відображення впливу на загальне населення,

(b) Пункти відбору проб в цілому розташовуються таким чином, щоб уникати вимірювання у безпосередній близькості до мікросередовищ дуже малого розміру, що означає, що пункт відбору проб повинен розташовуватись таким чином, щоб проба повітря була репрезентативною щодо якості повітря сегменту вулиці довжиною не менше ніж 100 м на ділянках, орієнтованих на транспортний рух, та мати розмір принаймні 250 м на 250 м на промислових ділянках, де можливо;

(c) міські фонові пункти моніторингу розташовуються таким чином, щоб на їх рівень забруднення впливали інтегровані викиди з усіх джерел проти вітру щодо розташування станції. У процесі визначення рівня забруднення не повинне домінувати єдине джерело, якщо така ситуація не є типовою для більшої великого міського району. Такі пункти відбору проб, як правило, є репрезентативними щодо декількох квадратних кілометрів;

(d) Якщо мета полягає в оцінюванні рівнів у сільських околицях, пункт відбору проб не повинен знаходитися під впливом агломерації або у близькості до промислових ділянок, тобто ділянок, які розташовані на відстані ближче, ніж п’ять кілометрів.

(e) Якщо мають бути оцінені викиди забрудників із промислових джерел, принаймні один пункт відбору проб встановлюється по вітру відносно джерела у найближчому житловому районі. Якщо фонова концентрація забруднення не відома, додатковий пункт відбору проб має бути розташований в межах головного напряму вітру;

(f) Місця відбору проб також, де можливо, є репрезентативними щодо подібних місць розташування, які не знаходяться у безпосередній близькості до них;

(g) Потрібно взяти до уваги необхідність розміщення пунктів відбору проб на островах, якщо це необхідно для захисту людського здоров'я.

2. Захист рослинності і природних екосистем

Пункти відбору проб, призначені для захисту рослинності і природних екосистем, розташовуються на відстані більше 20 км від агломерацій або більше 5 км від інших зон забудови, промислових підприємств, автострад або головних доріг з транспортним рухом більше ніж 50 000 транспортних засобів на день, що означає, що пункт відбору проб повинен розташовуватись таким чином, щоб відібрана проба повітря була репрезентативною щодо якості повітря у навколишньому районі принаймні 1 000 км - 2 . Держава-член може передбачити розташування пункту відбору проб на меншій відстані, або щоб він був репрезентативним щодо якості повітря у меншому районі, беручи до уваги географічні умови або можливості захисту особливо уразливих районів.

Потрібно брати до уваги необхідність оцінки якості повітря на островах.

C. Умови розташування пунктів відбору проб у мікромасштабі

Наскільки це реально, застосовуються такі умови:

- потік навколо вхідного отвору зонду для відбору проб є необмежений (вільний в дузі принаймні 270°) без будь-яких перешкод, що впливають на потік повітря у безпосередній близькості біля пристрою (зазвичай розташований на відстані декількох метрів від будинків, балконів, дерев та інших перешкод і на відстані принаймні 0,5 м. від найближчої будівлі у випадку пунктів відбору проб, що репрезентують якість повітря у лінії забудови),

- взагалі, вхідний отвір зонду для відбору проб повинен знаходитися на відстані від 1,5 м (зона дихання) до 4 м від землі. Більш високе положення (до 8 м) може бути необхідним за деяких обставин. Більш високе розташування також може бути доцільним, якщо станція є репрезентативною для більш великого району,

- вхідний отвір зонду для відбору проб не повинен знаходитися у безпосередній близькості до джерел, щоб уникнути прямого всмоктування викидів, незмішаних з атмосферним повітрям,

- відвід зонду для відбору проб розташовується таким чином, щоб уникнути рециркуляції відпрацьованого повітря до вхідного отвору пристрою,

- стосовно всіх забрудників, місця відбору проб, орієнтовані на транспорт, знаходяться на відстані принаймні 25 м від краю головних перехресть і не більше 10 м від тротуару.

До уваги також можуть братись такі фактори:

- джерела перешкод,

- безпека,

- доступ,

- доступність електроенергії і телефонних комунікацій,

- видимість ділянки по відношенню до оточуючих територій,

- безпека громадськості та обслуговуючого персоналу,

- бажаність спільного розташування пунктів відбору проб для різних забрудників,

- вимоги, пов’язані з територіальним плануванням.

D. Документування та перегляд вибору ділянки

Процедури вибору ділянки повинні бути повністю задокументовані на стадії класифікації за допомогою таких засобів, як орієнтоване за компасом фотографування оточуючого району та детальна карта. Ділянки переглядаються з регулярними інтервалами з дублюючою документацією, щоб гарантувати, що критерії відбору залишатимуться дійсними протягом тривалого часу.

ДОДАТОК IV

ВИМІРЮВАННЯ В ПУНКТАХ МОНІТОРИНГУ НА СІЛЬСЬКИХ ОКОЛИЦЯХ, НЕЗАЛЕЖНО ВІД КОНЦЕНТРАЦІЇ

A. Цілі

Головні цілі таких вимірювань полягають у тому, щоб гарантувати доступність адекватної інформації про щодо фонових рівнів. Ця інформація є важливою для прийняття рішення про збільшення рівнів у більш забруднених районах (таких як міська зона, промислово орієнтовані і транспортно орієнтовані пункти моніторингу), для оцінки можливого забруднення від дальнього перенесення забруднюючих речовин на далекі відстані, сприяння аналізу пропорційного розділення джерел і для розуміння специфічних забрудників, таких як тверді частки. Це також важливо для збільшення використання моделювання також у міських зонах.

B. Речовини

Вимірювання PM 2,5 повинно включати принаймні загальну масову концентрацію та концентрацію відповідних сполук для характеристики його хімічного складу. Як мінімум має бути включений перелік хімічних сполук, наведених нижче.

SO 4 - 2-

Na +

NH 4 +

Ca - 2+

елементарний вуглець (EВ)

NO 3 -

K +

Cl -

Mg - 2+

органічний вуглець (OВ)

C. Розташування

Вимірювання повинно проводитись, зокрема, у сільських околицях, відповідно до частин A, B і C Додатка III.

ДОДАТОК V

Критерії визначення мінімальної кількості пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань концентрацій сірчистого газу, двоокису азоту і окисів азоту, твердих часток (PM 10 і PM 2,5 ), свинцю, бензолу і окису вуглецю в атмосферному повітрі

A. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань для оцінки відповідності граничним величинам для захисту людського здоров'я і критичних порогів у зонах і агломераціях, де фіксоване вимірювання є єдиним джерелом інформації

1. Дифузні джерела

Населення агломерації чи зони (тисячі)

Якщо максимальні концентрації перевищують верхній поріг оцінювання (1)

Якщо рівень максимальних концентрацій знаходиться між верхнім та нижнім порогами оцінювання

Забрудники за винятком PM

PM (2) (сума PM 10 та PM 2,5 )

Забрудники за винятком PM

PM (2) (сума PM 10 та PM 2,5 )

0-249

250-499

500-749

750-999

1 000-1 499

1 500-1 999

2 000-2 749

2 750-3 749

3 750-4 749

4 750-5 999

> 6 000

__________

(1) Для двоокису азоту, твердих часток, бензолу і окису вуглецю: включити принаймні одну міську фонову станцію моніторингу та одну транспортно орієнтовану станцію, за умови, що це не збільшить кількість пунктів для відбору проб. Для цих забрудників загальна кількість міських фонових станцій і загальна кількість транспортно орієнтованих станцій у державі-члені, що вимагається відповідно до частини 1 Секції A, не відрізняється більше, ніж на коефіцієнт 2. Пункти відбору проб з перевищенням граничної величини для PM 10 протягом останніх трьох років зберігаються, якщо не вимагається їх переміщення внаслідок особливих обставин, зокрема, через територіальний розвиток.

(2) Якщо PM 2,5 і PM 10 вимірюються відповідно до статті 8 на одній станції моніторингу, вони вважаються двома окремими пунктами відбору проб. Загальна кількість пунктів відбору проб PM 2,5 і PM 10 в державі-члені, необхідних відповідно до частини 1 Секції A, не відрізняється більше, ніж на коефіцієнт 2, а кількість пунктів відбору проб PM 2,5 у міських фонових районах агломерацій та у міських районах відповідають вимогам Секції B Додатка V.

2. Точкові джерела

Для оцінки забруднення біля точкових джерел кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань обчислюється з урахуванням густоти викидів, імовірної моделі розподілення забруднення в атмосферному повітрі та потенційного впливу на населення.

B. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованого вимірювання для оцінки відповідності меті зменшення впливу PM 2,5 для захисту людського здоров'я

Для цією мети використовується один пункт відбору проб з розрахунку на мільйон жителів в межах агломерацій і додаткових міських районів з чисельністю понад 100 000 жителів. Такі пункти відбору проб можуть співпадати з пунктами відбору проб відповідно до Секції A.

C. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань для оцінки відповідності критичним рівням захисту рослинності в інших зонах, ніж агломерації

Якщо максимальні концентрації перевищують верхній поріг оцінювання

Якщо рівень максимальних концентрацій знаходиться між верхнім та нижнім порогами оцінювання

1 станція на кожні 20 000 км - 2

1 станція на кожні 40 000 км - 2

У острівних зонах кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань обчислюється, беручи до уваги імовірні моделі розповсюдження забруднення в атмосферному повітрі та потенційний вплив на рослинність.

ДОДАТОК VI

Еталонні методи оцінки концентрацій сірчистого газу, двоокису азоту і окисів азоту, твердих часток (PM 10 і PM 2,5 ), свинцю, бензолу, окису вуглецю і озону

A. Еталонні методи вимірювання

1. Еталонний метод вимірювання сірчистого газу

Еталонний метод вимірювання сірчистого газу описаний у стандарті EN 14212:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод вимірювання концентрації сірчистого газу шляхом ультрафіолетової флюоресценції".

2. Еталонний метод вимірювання двоокису азоту та окисів азоту

Еталонний метод вимірювання двоокису азоту і окисів азоту описаний у стандарті EN 14211:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод вимірювання концентрації двоокису азоту і окису азоту шляхом хемілюмінесценції".

3. Еталонний метод відбору проб та вимірювання свинцю

Еталонний метод для відбору проб свинцю описаний у частині 4 Секції A цього Додатка. Еталонний метод вимірювання свинцю описаний у стандарті EN 14902:2005 "Стандартний метод вимірювання Pb/Cd/As/Ni у фракції РМ 10 зважених твердих часток".

4. Еталонний метод відбору проб та вимірювання PM 10

Еталонний метод для відбору проб і вимірювання PM 10 описаний у стандарті EN 12341:1999 "Якість повітря – Визначення фракції РМ 10 зважених твердих часток – Еталонний метод і процедура польового дослідження для підтвердження еквівалентності еталонних методів вимірювання".

5. Еталонний метод відбору проб та вимірювання PM 2,5

Еталонний метод для відбору проб і вимірювання PM 2,5 описаний у стандарті EN 14907:2005 "Стандартний метод гравіметричного вимірювання для визначення масової фракції PM 2,5 зважених твердих часток".

6. Еталонний метод відбору проб та вимірювання бензолу

Еталонний метод вимірювання бензолу описаний у частинах 1, 2 і 3 стандарту EN 14662:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод для вимірювання концентрацій бензолу".

7. Еталонний метод вимірювання окису вуглецю

Еталонний метод вимірювання окису вуглецю описаний у стандарті EN 14626:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод вимірювання концентрації окису вуглецю шляхом недисперсійної інфрачервоної спектроскопії".

8. Еталонний метод вимірювання озону

Еталонний метод вимірювання озону описаний у стандарті EN 14625:2005 "Якість атмосферного повітря – Стандартний метод вимірювання концентрації озону шляхом ультрафіолетової фотометрії".

B. Підтвердження еквівалентності

1. Держава-член може використовувати будь-який інший метод, який, як вона може підтвердити, надає результати, еквівалентні будь-якому з методів, зазначених у Секції A або, у випадку твердих часток, будь-який інший метод, який, як відповідна держава-член може підтвердити, є сумісним з еталонним методом. У такому випадку результати, отримані за допомогою цього методу, повинні бути відкориговані, щоб отримати результати, еквівалентні тим, які були б досягнуті при використанні еталонного методу.

2. Комісія може вимагати від держав-членів підготовки і надання звіту щодо підтвердження еквівалентності відповідно до частини 1.

3. При оцінці прийнятності звіту, зазначеного у частині 2, Комісія робитиме посилання на її керівні принципи стосовно підтвердження еквівалентності (які мають бути опубліковані). Якщо держави-члени використовували проміжні фактори для наближення еквівалентності, то останній повинні бути підтверджені чи змінені з посиланням на керівні принципи Комісії.

4. Держави-члени гарантують, якщо це доцільно, що коригування також застосовуватиметься до даних від минулих вимірювань з метою досягнення кращої порівняності даних.

C. Стандартизація

Для газоподібних забрудників об'єм повинен бути стандартизований за температури 293 K і атмосферного тиску 101,3 кПa. Для твердих речовин і речовин, які мають аналізуватись у твердих домішках (наприклад, свинець), об'єм зразка виражає умови атмосферного середовища по відношенню до температури і атмосферного тиску на момент вимірювання.

D. Введення нового обладнання

Усе нове обладнання, куплене для імплементації положень цієї Директиви, повинне бути приведене у відповідність з еталонним методом або еквівалентним йому до 11 червня 2010 року.

Усе обладнання, яке використовується у фіксованих вимірюваннях, повинне бути приведене у відповідність з еталонним методом або еквівалентним йому до 11 червня 2013 року.

E. Взаємне визнання даних

При проведенні затвердження типового зразка для підтвердження того, що обладнання відповідає вимогам до ефективності еталонних методів, зазначених у Секції A, компетентні органи і установи, призначені відповідно до статті 3, приймають протоколи випробувань, видані в інших державах-членах лабораторіями, акредитованими відповідно до стандарту EN ISO 17025 для проведення такого тестування.

ДОДАТОК VII

ЦІЛЬОВІ ПОКАЗНИКИ ТА ДОВГОСТРОКОВІ ЦІЛІ ЩОДО ОЗОНУ

A. Визначення та критерії

1. Визначення

AOT 40 (виражається в (мг/м - 3 ) • години) означає суму різниці між погодинними концентраціями більше ніж 80 мг/м - 3 (= 40 частин на мільярд) і 80 мг/м - 3 за даний період, із використанням лише значень , виміряних щогодини кожний день в часовому проміжку між 8.00 і 20.00 годинами за центральноєвропейським часом (CET).

2. Критерії

Для перевірки достовірності під час зведення даних і обчислення статистичних параметрів використовуються такі критерії:

Параметр

Необхідна пропорція достовірних даних

Значення за 1 годину

75 % (тобто 45 хвилин)

Значення за 8 годин

75 % значень (тобто 6 годин)

Максимальне середнє добове значення за 8 годин від щогодинної роботи за 8 годин

75 % від щогодинних середніх значень за 8 годин роботи (тобто 18 щогодинних середніх значень на день)

AOT40

90 % від значень за годину протягом періоду часу, визначеного для обчислення значення AOT40 (1)

Середнє значення за рік

75 % від значень за годину протягом літа (квітень - вересень) та 75% протягом зими (січень - березень, жовтень - грудень), взяті окремо

Кількість перевищень та максимальні значення за місяць

90 % від щоденного максимального середнього значення за 8 годин (27 доступних щоденних значень за місяць) 90 % від значень за годину між 8.00 та 20.00 годинами за центральноєвропейським часом

Кількість перевищень та максимальні значення за рік

п’ять із шести місяців протягом літнього сезону (квітень - вересень)

__________

(1) У тих випадках, коли всі можливі виміряні дані недоступні, для обчислення значень AOT40 використовується такий фактор:

AOT40 очікувана = AOT40 виміряна x

загальна можлива кількість годин (*)

кількість значень, виміряних щогодини

(*) кількість годин у межах періоду часу визначення AOT40, (тобто з 08:00 до 20:00 CET з 1 травня до 31 липня щороку для захисту рослинності і з 1 квітня до 30 вересня щороку для захисту лісу).

B. Цільові показники

Мета

Період усереднення

Цільовий показник

Дата, до якої цільовий показник має бути дотриманий (1)

Охорона людського здоров’я

Максимальне середньодобове 8-годинне значення (2)

120 мг/м - 3 не повинен бути перевищений більше, ніж на 25 днів на календарний рік; середнє значення вимірюється протягом 3 років (3)

01.01.2010

Охорона рослинності

травень - липень

AOT40 (розраховується зі значень за 1 годину) 18 000 мг/м - 3 • середнє/годину за 5 років (3)

01.01.2010

__________

(1) Відповідність цільовим показникам буде оцінюватись, починаючи з цієї дати. Таким чином, 2010 рік буде першим роком, дані за який будуть використовуватися в процесі обчислення дотримання за наступні три або п'ять років, відповідно.

(2) Максимальне щоденне значення концентрації за вісім годин обирається шляхом дослідження середніх показників за вісім годин, які обчислюються з погодинних даних і оновлюються щогодини. Кожен середній показник за вісім годин, обчислений таким чином повинен представляти день, у який він закінчується, тобто перший період обчислення протягом будь-якого одного дня буде періодом з 17:00 у попередній день до 01:00 того дня; останній період обчислення протягом будь-якого дня буде періодом з 16:00 до 24:00 дня.

(3) Якщо середні показники за 3 або 5 років не можуть бути визначені на основі повного і послідовного набору щорічних даних, то мінімальні щорічні дані, необхідні для перевірки відповідності цільовим показникам, будуть такими:

- для цільового показника для захисту людського здоров'я: дані, дійсні протягом одного року,

- для цільового показника для захисту рослинності: дані, дійсні протягом трьох років.

C. Довгострокові цілі

Мета

Період усереднення

Довгострокова мета

Дата, до якої довгострокова мета має бути досягнута

Охорона людського здоров’я

Максимальне середньодобове 8-годинне значення в межах календарного року

120 мг/м - 3

Не визначена

Охорона рослинності

травень - липень

AOT40 (розраховується зі значень за 1 годину) 6000 мг/м - 3 •годину

Не визначена

ДОДАТОК VIII

Критерії для класифікації та розташування пунктів відбору проб для оцінки концентрацій озону

До фіксованих вимірювань застосовується таке:

A. Умови розташування у макромасштабі

Тип станції

Мета вимірювання

Репрезентативність (1)

Умови розташування у макромасштабі

Міська

Охорона здоров'я людини:

оцінювання впливу озону на міське населення, тобто там, де щільність населення та концентрація озону є відносно високими та репрезентують вплив на населення в цілому

Декілька км - 2

Надалі від впливу місцевих викидів, таких як дорожній рух, бензозаправні станції, тощо;

місця розташування, які продуваються, де добре змішані рівні можуть бути виміряні;

місця розташування, такі як житлові та комерційні міські райони, парки (надалі від дерев), великі вулиці або площі, рух транспорту на яких дуже незначний або відсутній, відкриті райони освітніх, спортивних установ або зон відпочинку

Приміська

Охорона здоров'я людини та рослинності:

оцінювання впливу на населення та рослинність, які знаходяться у передмістях агломерацій, у яких існують найвищі рівні озону, впливу якого, імовірно, будуть прямо або опосередковано піддаватися населення та рослинність

Кілька десятків км - 2

На певній відстані від району максимальних викидів, за вітром відносно головного напрямку/напрямків вітру під час умов, які сприяють формуванню озону;

де населення, уразливі насадження або природні екосистеми, розташовані в дальній смузі агломерації, знаходяться під впливом високих рівнів озону;

у разі необхідності, деякі приміські станції розташовуються також проти вітру в районі з максимальними викидами, з метою визначення регіональних фонових рівнів озону

Сільська

Охорона здоров'я людини та рослинності:

оцінювання впливу на населення, насадження та природні екосистеми концентрацій озону субрегіонального масштабу

Субрегіональні рівні (кілька сотень км - 2 )

Станції можуть бути розташовані в маленьких поселеннях та/або областях із природними екосистемами, лісами або насадженнями;

репрезентативні для озону надалі від впливу безпосередніх місцевих викидів, таких як промислові об’єкти та дороги;

на відкритих районах місцевості, але не на вершинах гір

Сільські околиці

Охорона рослинності та людського здоров'я:

оцінювання впливу концентрацій озону регіонального масштабу на посадження та природні екосистеми, а також вплив на населення

регіональні/ державні/ континентальні рівні (1000 до 10000 км - 2 )

Станція, розташована у зонах з більш низькою щільністю населення, наприклад, із природними екосистемами, лісами, на відстані принаймні 20 км від міських і промислових районів і надалі від місцевих викидів;

уникати місць розташування зі сприятливими місцевими умовами для формування інверсій близько до поверхні, а також на вершинах найвищих гір;

не рекомендуються берегові ділянки з добре вираженими денними циклами вітру місцевого характеру.

__________

(1) Пункти відбору проб повинні, де можливо, бути репрезентативними щодо подібних місць розташування, які не знаходяться у безпосередній близькості до них.

Розташування станцій у сільській місцевості та сільських околицях, у разі необхідності, координується вимогами щодо моніторингу Регламенту Комісії (ЄC) № 1737/2006 від 7 листопада 2006 року, що встановлює детальні правила для імплементації Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄC) № 2152/2003 про моніторинг лісів та екологічну взаємодію у Співтоваристві (1) .

__________

(1) OВ L 334, 30.11.2006, С. 1.

C. Умови розташування у мікромасштабі

Наскільки це застосовно, потрібно дотримуватись процедури розташування у мікромасштабі згідно з Секцією C Додатка III, гарантуючи також, що вхідний отвір зонду буде розміщений досить далеко від таких джерел, як печі або димарі спалювальних установок, і більше ніж на 10 м від найближчої дороги, на відстані, що збільшується в залежності від інтенсивності руху транспорту.

D. Документація і перевірка вибору ділянки

Необхідно дотримуватися процедури, зазначеної у Секції D Додатка III, застосовуючи належний розгляд і аналіз даних моніторингу в контексті метеорологічних і фотохімічних процесів, що впливають на концентрації озону, виміряні на відповідних ділянках.

ДОДАТОК IX

Критерії для визначення мінімальної кількості пунктів відбору проб для фіксованого вимірювання концентрацій озону

A. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованих безперервних вимірювань для оцінки відповідності цільовим показникам, довгостроковим цілям та інформаційним і критичним порогам, коли такі вимірювання є єдиним джерелом інформації

Населення (x1000)

Агломерації (міські та приміські) (1)

Інші зони (приміські та сільські) (1)

Сільські околиці

< 250

1 станція /50 000 км - 2 як середня щільність по всіх зонах у відповідній країні (2)

< 500

< 1 000

< 1 500

< 2 000

< 2 750

< 3 750

> 3 750

Одна додаткова станція на 2 мільйони мешканців

__________

(1) Принаймні 1 станція в приміських зонах, де існує імовірність найбільшого впливу на населення. В агломераціях принаймні 50 % станцій повинні бути розташовувані в приміських районах.

(2) Рекомендується 1 станція на 25 000 км - 2 для складного рельєфу.

B. Мінімальна кількість пунктів відбору проб для фіксованих вимірювань для зон і агломерацій, що досягають довгострокових цілей

Кількість пунктів відбору проб для озону у поєднанні з іншими засобами додаткової оцінки, такими як моделювання якості повітря і суміжні вимірювання двоокису азоту, має бути достатньою для дослідження тенденції озонового забруднення і перевірки відповідності довгостроковим цілям. Кількість станцій, розташованих в агломераціях та інших зонах, може бути скорочена до однієї третини від кількості, зазначеної у Секції A. Коли інформація, отримана від станцій фіксованого вимірювання, є єдиним джерелом інформації, принаймні одна станція моніторингу повинна зберігатись. Якщо у зонах, де є додаткова оцінка, результат цього буде полягати в тому, що зона залишиться без жодної станції, то узгодження з кількістю станцій в сусідніх зонах гарантує відповідну оцінку концентрацій озону по відношенню до довгострокових цілей. Кількість станцій спостереження за фоновим забрудненням на сільських околицях має бути одна на 100 000 км - 2 .

ДОДАТОК X

ВИМІРЮВАННЯ РЕЧОВИН-ПОПЕРЕДНИКІВ ОЗОНУ

A. Цілі

Основними цілями таких вимірювань є аналіз будь-якої тенденції забруднення щодо попередників озону, перевірка ефективності стратегій скорочення викидів, перевірка послідовності інвентаризації викидів і допомога у визначенні джерел викидів по відношенню до концентрацій забруднення, які спостерігаються.

Додаткова мета полягає в тому, щоб допомогти зрозуміти формування озону і процесів дисперсії попередника, а також застосування фотохімічних моделей.

B. Речовини

Вимірювання речовин-попередників озону включає принаймні окиси азоту (NO та NO 2 ) і відповідні леткі органічні сполуки (ЛOC). Перелік летких органічних сполук, які рекомендується вимірювати, надається нижче:

1-бутен

Ізопрен

Етилбензол

Етан

транс-2-бутен

н-гексан

м + п-ксилол

Етилен

цис-2-бутен

i-гексан

o-ксилол

Ацетилен

1,3- бутадієн

н-гептан

1,2,4-триметилбензол

Пропан

н-пентан

н-октан

1,2,3- триметилбензол

Пропен

i-пентан

i-октан

1,3,5- триметилбензол

н-бутан

1-пентен

Бензол

Формальдегід

i-бутан

2-пентен

Толуол

Загальна кількість вуглеводнів, які не відноситься до гомологічного ряду метану

C. Розташування

Вимірювання проводяться, зокрема, в міських або приміських областях на будь-якій ділянці моніторингу, яка встановлена відповідно до вимог цієї Директиви і вважається відповідною щодо цілей моніторингу, зазначених у Секції A.

ДОДАТОК XI

ГРАНИЧНІ ВЕЛИЧИНИ ДЛЯ ЗАХИСТУ ЛЮДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я

A. Критерії

Без шкоди Додатку I, для перевірки достовірності в процесі об'єднання даних і обчислення статистичних параметрів використовуються такі критерії:

Параметр

Необхідна пропорція достовірних даних

Значення за 1 годину

75 % (тобто 45 хвилин)

Значення за 8 годин

75 % значень (тобто 6 годин)

Максимальне щоденне значення за 8 годин

75 % від щогодинної роботи з середніх значень за 8 годин (тобто 18 середніх значень на добу)

Значення за 24 години

75 % від щогодинних середніх значень (тобто значення принаймні за 18 годин)

Середнє значення за рік

90 % (1) від значень/одну годину або (якщо не доступні) 24-годинні значення протягом року

__________

(1) Вимоги для підрахунків щорічного значення не включають втрату даних через регулярне калібрування чи звичайне технічне обслуговування апаратури.

B. Граничні значення

Період усереднення

Граничний показник

Межа похибки

Дата, до якої гранична величина має бути досягнута

Сірчистий газ

Одна година

350 мг/м - 3 не повинен бути перевищений більше, ніж в 24 рази на календарний рік

150 мг/м - 3 (43 %)

- (1)

Один день

125 мг/м - 3 не повинен бути перевищений більше, ніж в 3 рази на календарний рік

Відсутня

- (1)

Двоокис азоту

Одна година

200 мг/м - 3 не повинен бути перевищений більше, ніж в 18 разів на календарний рік

50 % станом на 19 липня 1999 року, зменшення на 1 січня 2001 року та в подальшому кожні 12 місяців у рівному щорічному процентному співвідношенні для того, щоб досягнути 0 % до 1 січня 2010 року

1 січня 2010 року

Календарний рік

40 мг/м - 3

1 січня 2010 року

Бензол

Календарний рік

5 мг/м - 3

5 мг/м - 3 (100 %) на 13 грудня 2000 року, зменшення на 1 січня 2006 року та в подальшому кожні 12 місяців на 1 мг/м - 3 для того, щоб досягнути 0% до 1 січня 2010 року

1 січня 2010 року

Окис вуглецю

Максимальне денне 8-годинне середнє значення (2)

10 мг/м - 3

60 %

- (1)

Свинець

Календарний рік

0,5 мг/м - 3(3)

100%

- (3)

PM 10

Один день

50 мг/м - 3 не повинен бути перевищений більше, ніж в 35 разів на календарний рік

50%

- (1)

Календарний рік

40 мг/м - 3

20%

- (1)

__________

(1) Вже чинне з 1 січня 2005 року.

(3) Вже чинне з 1 січня 2005 року. Граничний показник, якого потрібно досягти тільки до 1 січня 2010 року у безпосередній близькості до специфічних промислових джерел, розташованих на ділянках, забруднених внаслідок десятиріч промислової діяльності. У таких випадках граничний показник до 1 січня 2010 року дорівнюватиме 1,0 мг/м - 3 . Район, в якому застосовуються вищі граничні величини, не повинен бути розташований на більшій відстані, ніж 1000 м від таких специфічних джерел.

ДОДАТОК XII

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПОРІГ ТА ПОРІГ НЕБЕЗПЕКИ

A. Пороги небезпеки для інших забрудників, ніж озон

Повинні вимірюватись протягом трьох послідовних годин в місцях розташування, які є репрезентативними щодо якості повітря у зоні чи агломерації, площа яких охоплює принаймні 100 км - 2 , або у цілій зони чи агломерації, залежно від того, яка територія є меншою.

Забрудник

Поріг небезпеки

Сірчистий газ

500 мг/м - 3

Двоокис азоту

400 мг/м - 3

B. Інформаційний поріг та поріг небезпечної для озону

Мета

Період усереднення

Поріг

Інформування населення

1 година

180 мг/м - 3

Попередження населення

1 година (1)

240 мг/м - 3

__________

(1) Для імплементації статті 24 перевищення порогу має вимірюватись чи прогнозуватись протягом трьох послідовних годин.

ДОДАТОК XIII

КРИТИЧНІ РІВНІ ДЛЯ ЗАХИСТУ РОСЛИННОСТІ

Мета

Період усереднення

Поріг

Сірчистий газ

Календарний рік та взимку (1 жовтня - 31 березня)

20 мг/м - 3

Відсутній

Окиси азоту

Календарний рік

30 мг/м - 3 NO х

Відсутній

ДОДАТОК XIV

НАЦІОНАЛЬНА МЕТА ЩОДО ЗМЕНШЕННЯ ВПЛИВУ, ЦІЛЬОВИЙ ПОКАЗНИК І ГРАНЕЧНА ВЕЛИЧИНА ДЛЯ PM 2,5

A. Середній показник впливу

Середній показник впливу, виражений у мг/м - 3 (AEI), базується на вимірюваннях у пунктах моніторингу, розташованих на околицях міст в зонах і агломераціях по всій території держави-члена. Він повинен оцінюватись як середнє значення концентрації за три календарні роки, усереднена з усіх пунктів відбору проб, встановлених відповідно до Секції B Додатка V. AEI за 2010 звітний рік є середньою концентрацією за 2008, 2009 і 2010 роки.

Однак у разі, коли дані за 2008 рік не доступні, держави-члени можуть використовувати середнє значення концентрації за 2009 і 2010 роки або середнє значення концентрації за 2009, 2010 та 2011 роки. Держави-члени, які використовують ці можливості, повідомляють свої рішення Комісії до 11 вересня 2008 року.

AEI за 2020 рік є середнім значенням концентрації за три календарні роки, усередненим з усіх тих пунктів відбору проб за 2018, 2019 та 2020 роки. AEI використовується для перевірки того, чи була досягнута національна мета щодо зменшення впливу.

AEI за 2015 рік є середнім значенням концентрації за три календарні роки, усередненим з усіх тих пунктів відбору проб за 2013, 2014 і 2015 роки. AEI використовується для перевірки того, чи було досягнуте зобов'язання щодо концентрації впливу.

B. Національна мета щодо зменшення впливу

Мета щодо зменшення впливу по відношенню до середнього показника впливу у 2010 році

Рік, до якого має бути досягнута мета щодо зменшення впливу

Початкова концентрація у мг/м - 3

Мета щодо зменшення у відсотках

2020 рік

< 8,5 = 8,5

> 8,5 - < 13

10%

= 13 - <18

15%

= 18 - <22

20%

≥ 22

Всі відповідні заходи для досягнення 18 мг/м - 3

У разі, коли AEI у звітному році становить 8,5 мг/м - 3 , або менше, то мета щодо зменшення впливу буде нуль. Мета щодо зменшення є нулем також у випадках, коли AEI досягає рівня 8,5 мг/м - 3 у будь-який момент часу протягом періоду з 2010 до 2020 року і підтримується на рівні або нижче того рівня.

C. Зобов'язання щодо концентрації впливу

Зобов'язання щодо концентрації впливу

Дата, до якої зобов’язання має бути досягнуте

20 мг/м - 3

2015 рік

D. Цільовий показник

Період усереднення

Цільовий показник

Дата, до якої цільовий показник має бути досягнутий

Календарний рік

25 мг/м - 3

1 січня 2010 року

E. Граничне значення

Період усереднення

Цільовий показник

Межа похибки

Дата, до якої гранична величина має бути досягнута

СТАДІЯ 1

Календарний рік

25 мг/м - 3

20 % на 11 червня 2008 року, зменшення на 1 січня наступного року та в подальшому кожні 12 місяців на рівний щорічний процентний показник для того, щоб досягнути рівня 0 % до 1 січня 2015 року

1 січня 2015 року

СТАДІЯ 2 (1)

Календарний рік

20 мг/м - 3

1 січня 2015 року

__________

(1) Стадія 2 - індикативна гранична величина, яка має переглядатись Комісією в 2013 році у світлі подальшої інформації про здоров'я і вплив на навколишнє природне середовище, можливість виконання з технічної точки зору та досвіду щодо цільового показника в державах-членах.

ДОДАТОК XV

Інформація, яка має бути включена до місцевих, регіональних або національних планів щодо якості повітря для удосконалення якості атмосферного повітря

A. Інформація, яка має надаватись відповідно до статті 23 (плани щодо якості повітря)

1. Локалізація надмірного забруднення

(a) регіон;

(b) місто (карта);

2. Загальна інформація

(a) тип зони (місто, промисловий або сільський район);

(b) оцінка забрудненого району (км - 2 ) і населення, яке зазнає впливу забруднення;

(d) відповідні топографічні дані;

(e) достатня інформація щодо типу цілей, які потребують захисту в зоні.

3. Відповідальні органи влади

Назви та адреси осіб, відповідальних за розробку і впровадження планів з удосконалення.

4. Характер та оцінка забруднення

(a) концентрації, які спостерігались за попередні роки (перед впровадженням заходів з удосконалення);

(b) концентрації, виміряні з початку проекту;

5. Походження забруднення

(a) перелік основних джерел викидів, які спричиняють забруднення (карта);

(b) загальна кількість викидів з цих джерел (тон/рік);

6. Аналіз ситуації

(a) докладна інформація щодо факторів, які викликають перевищення (наприклад, перенесення, включаючи транскордонне перенесення, формування вторинних забруднюючих речовин в атмосфері);

(b) докладна інформація щодо можливих заходів з удосконалення якості повітря.

7. Докладна інформація щодо заходів або проектів з удосконалення, які існували до 11 червня 2008 року, тобто:

(a) місцеві, регіональні, національні, міжнародні заходи;

(b) результаті таких заходів, що спостерігались.

8. Докладна інформація щодо заходів або проектів, прийнятих з метою зменшення забруднення після набрання чинності цією Директивою:

(a) перелік і опис усіх заходів, визначених в проекті;

(b) розклад для виконання;

9. Докладна інформація щодо заходів або проектів, які заплановані або які мають бути досягнуті у довгостроковій перспективі.

10. Перелік публікацій, документів, робіт, тощо, які використовувались для доповнення інформації, яка вимагається до цього Додатка.

B. Інформація, яка має надаватись відповідно до частини 1 статті 22

1. Уся інформація, зазначена у Секції A.

2. Інформація щодо стану імплементації таких Директив:

1. Директива Ради 70/220/ЄEC від 20 березня 1970 року щодо наближення законодавств Держав-членів стосовно заходів, які необхідно вжити, проти атмосферного забруднення викидами від автотранспорту (1) ;

__________

(1) ОВ L 76, 6.4.1970, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2006/96/ЄC (ОВ L 363, 20.12.2006, С. 81).

2. Директива 94/63/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 20 грудня 1994 року стосовно контролю викидів летких органічних сполук (ЛОС), що виникають зі сховищ нафти та при її транспортуванні з терміналів до сервісних станцій (2) ;

__________

(2) ОВ L 365, 31.12.1994, С. 24. Директива зі змінами, внесеними Регламентом (ЄC) №1882/2003 (ОВ L 284, 31.10.2003, С. 1).

3. Директива 2008/1/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 15 січня 2008 року про комплексне запобігання і контроль над забрудненням (3) ;

__________

(3) ОВ L 24, 29.1.2008, С. 8.

4. Директива 97/68/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 16 грудня 1997 року про наближення законодавств держав-членів стосовно заходів проти викидів газоподібних та твердих забруднюючих речовин з двигунів внутрішнього згоряння, які встановлюються на позашляхових транспортних засобах (4) ;

__________

(4) ОВ L 59, 27.2.1998, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2006/105/ЄC.

5. Директива 98/70/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 13 жовтня 1998 року щодо якості бензину та дизельного палива (5) ;

__________

(5) ОВ L 350, 28.12.1998, С. 58. Директива зі змінами, внесеними Регламентом (ЄC) №1882/2003.

6. Директива Ради 1999/13/ЄC від 11 березня 1999 року щодо обмеження викидів летких органічних сполук, що виникають внаслідок застосування органічних розчинників у певних видах діяльності та у певних установах (6) ;

__________

(6) ОВ L 85, 29.3.1999, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2004/42/ЄC Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 143, 30.4.2004, С. 87).

7. Директива Ради 1999/32/ЄC від 26 квітня 1999 року щодо зменшення вмісту сірки в деяких видах рідкого палива (7) ;

__________

(7) ОВ L 121, 11.5.1999, С. 13. Директива з останніми змінами, внесеними Директивою 2005/33/ЄC Європейського Парламенту та Ради (ОВ L 191, 22.7.2005, С. 59).

8. Директива 2000/76/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 4 грудня 2000 року про спалення відходів (8) ;

__________

(8) ОВ L 332, 28.12.2000, С. 91.

9. Директива 2001/80/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року щодо обмеження викидів деяких забрудників у повітря великими спалювальними підприємствами;

10. Директива 2001/81/EC Європейського Парламенту та Ради від 23 жовтня 2001 року щодо національних граничних величин викидів деяких атмосферних забрудників;

11. Директива 2004/42/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 21 квітня 2004 року про обмеження викидів летких органічних сполук під час використання органічних розчинників у певних фарбах і лаках та продукції для повторної обробки транспортних засобів (1) ;

__________

(1) ОВ L 143, 30.4.2004, С. 87.

12. Директива 2005/33/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 6 липня 2005 року, що вносить зміни до Директиви 1999/32/ЄC щодо змісту сірки у паливі для морських суден (2) ;

__________

(2) ОВ L 191, 22.7.2005, С. 59.

13. Директива 2005/55/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 28 вересня 2005 року щодо наближення законодавств держав-членів стосовно заходів, які застосовуються проти викидів газоподібних та твердих забруднюючих речовин від дизельних двигунів, що використовуються у механічних транспортних засобах, та викидів газоподібних забруднюючих речовин двигунами з примусовим запаленням, які працюють на природному або зрідженому нафтовому газі і використовуються у транспортних засобах (3) ;

__________

(3) ОВ L 275, 20.10.2005, С. 1. Директива з останніми змінами, внесеними Регламентом (ЄC) № 715/2007 (ОВ L 171, 29.6.2007, С. 1).

14. Директива 2006/32/ЄC Європейського Парламенту та Ради від 5 квітня 2006 року про ефективність кінцевого споживання енергії та енергетичні послуги (4) .

__________

(4) ОВ L 114, 27.4.2006, С. 64.

3. Інформація щодо всіх заходів зі зменшення забруднення повітря, які розглядалися на відповідному місцевому, регіональному або національному рівні для імплементації у зв'язку з досягненням цілей щодо якості повітря, включаючи:

(a) зменшення викидів зі стаціонарних джерел за допомогою забезпечення забруднюючих стаціонарних джерел горіння невеликого і середнього розміру (включаючи для біомаси) контрольно-вимірювальними приладами для викидів, або за допомогою їх заміни;

(b) зменшення викидів від транспортних засобів шляхом оснащення контрольно-вимірювальними приладами для викидів. Необхідно розглянути можливість використання економічних стимулів для прискорення приведення у відповідність;

(c) закупівлі державними органами влади, відповідно до посібника щодо державних екологічних закупівель, автомобілів, палива і устаткування для згоряння з метою зменшення викидів, включаючи закупівлі:

• нових транспортних засобів, включаючи транспортні засоби з низьким рівнем викидів,

• транспортні послуги, які є більш екологічно чистими,

• стаціонарні джерела згоряння з низьким рівнем викидів,

• види палива з низьким рівнем викидів для стаціонарних і мобільних джерел,

(d) заходи з обмеження викидів з транспортних засобів шляхом планування і управління транспортним рухом (включаючи розрахунки в умовах перевантаження, диференційованої збори за стоянку або інші економічні стимули; встановлення зон з низьким рівнем викидів);

(e) заходи для заохочення зміни транспорту на той, який спричиняє менше забруднення;

(f) гарантування, що види палива з низьким рівнем викидів використовуються в малих, середніх і великомасштабних стаціонарних джерелах, а також в мобільних джерелах;

(g) заходи для зменшення забруднення повітря за допомогою системи надання дозволів відповідно до Директиви 2008/1/ЄC, національні плани відповідно до Директиви 2001/80/ЄC, і шляхом використання економічних інструментів, таких як податки, збори або торгівля квотами.

(h) якщо це можливо, заходи для захисту здоров'я дітей або інших уразливих груп населення.

ДОДАТОК XVI

ІНФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОСТІ

1. Держави-члени гарантують регулярне надання громадськості актуальної інформації про концентрації в атмосферному повітрі забруднюючих речовин, які належать до сфери застосування цієї Директиви.

2. Інформація про концентрації в атмосферному повітрі надається як середнє значення залежно від відповідного періоду усереднення, визначеного у Додатку VII і Додатках з XI до XIV. Така інформація принаймні вказує на будь-які рівні, які перевищують цілі щодо якості повітря, включаючи граничні величини, цільові показники, пороги небезпеки, інформаційні пороги або довгострокові цілі щодо регламентованого забрудника. Вона також містить коротку оцінку відносно цілей щодо якості повітря і відповідні дані щодо впливів на здоров'я, або, якщо доцільно, на рослинність.

3. Інформація щодо концентрацій в атмосферному повітрі сірчистого газу, двоокису азоту, твердих речовин (принаймні PM 10 ), озону і окису вуглецю оновлюється принаймні щодня, та, якщо є така можливість, інформація оновлюється щогодини. Інформація щодо концентрацій в атмосферному повітрі свинцю і бензолу, представлена як середнє значення за минулі 12 місяців, оновлюється кожні три місяці, та, якщо є така можливість – щомісяця.

4. Держави-члени гарантують своєчасне надання громадськості інформації про фактичні або імовірні перевищення порогів небезпеки, а також інформації про будь-який інформаційний поріг. Докладні дані, які мають надаватись, включають принаймні таку інформацію:

(a) інформацію щодо перевищення(перевищень), які спостерігаються:

• місце розташування або район перевищення,

• тип перевищеного порога (інформаційного порога про або порога небезпеки),

• час початку і тривалість перевищення,

• найвища концентрація за одну годину і, окрім того, найвища середня концентрація за 8 годин у випадку озону;

(b) прогноз на наступну половину дня/день (дні):

• географічний район очікуваного перевищення інформаційного порога або порога небезпеки,

• очікувані зміни в забрудненні (покращення, стабілізація або погіршення ситуації), а також причини таких змін;

• інформація щодо груп населення, які піддаються ризику,

• опис імовірних симптомів,

• рекомендовані заходи безпеки, які мають вживатись населенням,

• де знайти подальшу інформацію;

(d) інформацію щодо профілактичних дій для зменшення забруднення або впливу на нього: зазначення основних секторів з джерелами забруднення; рекомендації щодо дій для зменшення викидів;

(e) у випадку прогнозованих перевищень держава-член вживає заходів, щоб гарантувати надання таких даних за можливості.

Додаток XVII

КОРЕЛЯЦІЙНА ТАБЛИЦЯ

Ця Директива

Директива 96/62/ЄC

Директива 1999/30/ЄC

Директива 2000/69/ЄC

Директива 2002/3/ЄC

Ст. 35