Відстрочення крайніх термінів і винятки із зобов’язань по відношенню до застосування деяких граничних величин
1. Якщо в певній зоні чи агломерації неможливо в строки, зазначені у Додатку XI, досягнути відповідності граничним величинам для двоокису азоту чи бензолу, держава-член може перенести кінцевий термін максимум на п’ять років для цієї окремої зони чи агломерації, за умови, що план щодо якості повітря розроблений відповідності до статті 23 для тої зони чи агломерації, для якої застосовується відстрочення; такий план щодо якості повітря доповнюється інформацією, визначеною в Секції B Додатка XV, стосовно відповідних забрудників і демонструє, як буде досягнута відповідність граничним величинам до нового кінцевого терміну.
2. Якщо в певній зоні чи агломерації відповідність граничним величинам для РМ 10 , які вказані в Додатку XI, не може бути досягнута з причин дисперсійних характеристик, властивих цій ділянці території, несприятливих кліматичних умов чи транскордонних перенесень, держава-член звільняється від зобов’язання щодо застосування цих граничних величин до 11 червня 2011 року, за умови виконання вимог, встановлених у частині 1, і за умови, що держава-член докаже, що всі потрібні заходи для досягнення крайніх строків були вжиті на національному, регіональному і місцевому рівнях.
3. Якщо держава-член застосовує частини 1 або 2, вона гарантує, що гранична величина для кожного забрудника перевищена не більше, ніж встановлена максимальна межа похибки, визначена в Додатку XI для кожного відповідного забрудника.
4. Держави-члени повідомляють Комісію, коли, на їх думку, варто застосувати частини 1 або 2, та надають план щодо якості повітря, зазначений у частині 1, включаючи всю важливу інформацію, необхідну для Комісії, щоб оцінити, чи були задоволені всі відповідні умови. У своєму оцінюванні Комісія бере до уваги оцінені впливи на якість атмосферного повітря в державах-членах на даний момент та в майбутньому, від заходів, що були вжиті державами-членами, а також оцінені впливи на якість атмосферного повітря від поточних та запланованих на майбутнє заходів Співтовариства, які будуть запропоновані Комісією.
Якщо Комісія не подала жодних заперечень протягом дев’яти місяців з дня отримання нотифікації, потрібно задовольнити відповідні умови для застосування частин 1 та 2.
Якщо ж виникли заперечення, Комісія може вимагати від держав-членів змінити чи розробити нові плани щодо якості повітря.