Ст. 8

Чинна редакція від 23.10.2007 · Директива набрав чинності 26.11.2007

Розділ IV. ПЛАНИ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ ПОВІНЬ

1. Для кожного району річкового басейну або одиниці управління, зазначеної в пункті "b" параграфа 2 статті 3, що повністю розташовані на їхній території, держави-члени прагнуть розробити єдиний план управління ризиками або сукупність планів управління ризиками повеней, узгоджених у межах району річковий басейн.

2. У випадку коли міжнародний річковий басейн або одиниця управління, зазначена в пункті "b" параграфа 2 статті 3, повністю розташовуються на території Співтовариства, держави-члени ЄС співпрацюють з метою розробки єдиного міжнародного плану управління ризиками або сукупності планів управління ризиками повеней, погоджених у межах району річкового басейну. У разі неможливості складання вищезазначеного плану, держави-члени ЄС розробляють плани управління ризиками, які поширюються щонайменше на ту частину міжнародного річкового басейну, яка знаходиться на їхній території, узгоджуючи їх наскільки це можливо в рамках району міжнародного річкового басейну.

3. У разі коли міжнародний річковий басейн або одиниця управління, зазначена в пункті "b" параграфа 2 статті 3, виходять за межі території Співтовариства, держави-члени співробітничають ють з метою розробки єдиного міжнародного плану управління ризиками або сукупності планів управління ризиками повеней, узгоджених у межах району річкового басейну; якщо це неможливо, застосовуються правила параграфа 2 щодо частин міжнародного річкового басейну, що розташовані на території держав-членів ЄС.

4. Якщо держави-члени ЄС, які спільно контролюють підбасейни, вважають за необхідне, плани управління ризиками, передбачені в параграфах 2 і 3, можуть бути доповнені детальними планами управління ризиками, погодженими для міжнародних підбасейнів.

5. Якщо держава-член ЄС виявить конкретну проблему, що впливає на управління ризиками повеней у межах контрольованих ним вод, і вважатиме за неможливе вирішити таку проблему самостійно, вона може підготувати доповідь для Європейської комісії та для будь-якої іншої заінтересованої держави-члена ЄС з рекомендаціями щодо способів її вирішення.

Європейська комісія готує відповідь на доповідь чи рекомендації у 6-місячний термін.