1. Для обчислення сум ризикових уражуваностей, зважених по ризику, показники ризику застосовуються до усіх ризикових уражуваностей, якщо вони вираховуються з власних коштів, згідно положень частини 1 додатка VI. Застосування показників ризику Грунтуються на класі ризикових уражуваностей, до якого відноситься певна ризикова уражуваність, та, у розмірі, визначеному у частині 1 додатка VI, його кредитної якості. Кредитна якість може визначатися шляхом віднесення до кредитних оцінювань зовнішніх установ з кредитного оцінювання ("ECAI") відповідно до положень статей з 81 по 83 або кредитних оцінювань Агентств експортних кредитів, як описано у частині 1 додатка VI.
2. Для потреб застосування показників ризику, як зазначено у частині 1, вартість ризикової уражуваності помножується на показники ризику, визначених або отриманих відповідно до цієї підсекції.
3. Для потреби обчислення сум уражуваності, зважених за ризиком, для уражуваностей щодо установ, держави-члени вирішують питання, чи ухвалювати метод на основі кредитної якості центрального уряду, під юрисдикцією якого працює установа, чи метод на основі кредитної якості установи контрагента відповідно до додатка VI.
4. Незважаючи на статтю 1, у разі, якщо уражуваність є об'єктом кредитного захисту, показник ризику, який застосовується до цієї статті, може бути змінений відповідно до підсекції 3.
5. Суми ризикових уражуваностей, зважені за ризиком, для сек'юритизованих ризикових уражуваностей, обчислюються відповідно до підсекції 4.
6. Уражуваностям, обчислення сум уражуваностей, зважених за ризиком, щодо яких не передбачено іншим чином згідно цієї підсекції, присвоюється показник ризику в 100%.
7. За виключенням уражуваностей, які ініціюють зобов'язання у формі статей, зазначених у частинах з (a) по (h) статті 57, компетентні органи можуть вилучати з вимог частини 1 цієї статті уражуваності кредитної установи на контрагента, який є її материнською компанією, її дочірньою компанією, дочірньої компанією її материнської компанії або компанією, яка пов'язана відносинами у розумінні частини 1 статті 12 Директиви 83/349/ЄЕС, за умови дотримання наступних умов:
(a) контрагент є установою або фінансовою холдинговою компанією, фінансовою установою, компанією з управління активами або компанією з надання допоміжних послуг згідно відповідних пруденційних вимог;
(b) контрагент включений до тієї ж консолідації, що і кредитна установа на повній основі;
(c) контрагент підлягає тому оцінюванню ризику, дослідженню та процедурі контролю, що й кредитна установа;
(d) контрагент створений на території тієї ж країни-члена, що й кредитна установа;
(e) не існує нагальної або передбачуваної матеріальної практичної або правової перепони для належного трансферу власних фондів або відшкодування по зобов'язаннях з боку контрагента кредитній установі.
У такому випадку повинен призначатися показник ризику на рівні 0%.
8. За виключенням уражуваностей, які ініціюють зобов'язання у формі статей, зазначених у частинах з (a) по (h) статті 57, компетентні органи можуть вилучати з вимог частини 1 цієї статті уражуваності на контрагентів, які є членами тієї інституційної схеми захисту, що і кредитна установа, яка надає позику, за умови дотримання наступних умов:
(a) вимоги, встановлені у підпунктах (a), (d) та (e) частини 7;
(b) кредитна установа та контрагент увійшли до контрактної угоди або угоди по обов'язковому зобов'язанню, яка захищає такі установи та, зокрема, забезпечує їх ліквідність та платоспроможність для запобігання банкрутству у випадку, коли вона стає необхідною (зазначено нижче як інституційна схема захисту);
(c) заходи забезпечують те, щоб інституційна схема захисту була здатна надати захист, необхідний згідно її зобов'язанню від фондів, які вже для неї доступні;
(d) інституційна схема захисту має належні та уніфіковано передбачені схеми системи для моніторингу та класифікації ризику (які забезпечують повний огляд ризикових ситуацій усіх індивідуальних членів та інституційної схеми захисту в цілому) з відповідними можливостями впливу; такі системи належним чином відслідковують невраховані уражуваності відповідно до підпункту 44 частини 4 додатка VII;
(e) інституційна схема захисту здійснює власне дослідження ризиків, про яке повідомляється індивідуальним членам;
(f) інституційна схема захисту розробляє та публікує один раз на рік консолідований звіт, який містить баланс, рахунок прибутків та збитків, ситуаційний звіт та звіт щодо ризиків, щодо інституційної схеми захисту в цілому, та звіт, який містить зведений баланс, зведений рахунок прибутків та збитків, ситуаційний звіт та звіт щодо ризиків, щодо інституційної схеми захисту в цілому;
(g) члени інституційної схеми захисту повинні заздалегідь надавати повідомлення принаймні за 24 місяці, якщо вони бажають завершити заходи;
(h) багатостороннє використання елементів, обраних для обчислення власних коштів ("багатосторонній гіринг"), а також будь-яке неналежне створення власних коштів між членами інституційної схеми захисту буде анульоване;
(i) інституційна схема захисту ґрунтується на широкому членстві кредитних установ предомінантно однорідного профайлу бізнесової діяльності; та
(j) адекватність систем, зазначених у підпункті (d), ухвалюється та моніториться з регулярними інтервалами відповідними компетентними органами.
У такому випадку повинен призначатися показник ризику на рівні 0%.