1. Держави-члени або компетентні органи, відповідальні за здійснення нагляду на консолідованій основі відповідно до статей 125 та 126, можуть прийняти рішення у наступних випадках про те, що кредитна установа, фінансова установа або компанія з надання допоміжних послуг, яка є дочірньою, або частка якої знаходиться у власності, не потребує включення до консолідації:
(a) у разі, якщо відповідна компанія знаходиться на території третьої країни, де існують правові перешкоди для трансферу необхідної інформації;
(b) у разі, якщо за висновком компетентних органів відповідна компанія є незначною лише стосовно цілей моніторингу кредитних установ та у будь-якому випадку, коли підсумок балансу відповідної компанії є меншим, ніж найнижчий з наступних двох сум:
(i) 10 мільйонів євро; або
(ii) 1% від підсумку балансу материнської компанії або
компанії, яка володіє участю;
(c) у разі, якщо за висновком компетентних органів, відповідальних за здійснення нагляду на консолідованій основі, консолідація фінансового стану відповідної компанії могла б бути невідповідною або помилковою щодо потреб нагляду за діяльністю кредитних установ.
Якщо у випадках, зазначених у підпункті (b) першого пункту, деякі компанії відповідають вищезазначеним критеріям, встановленим у цьому відношенні, вони включаються до консолідації у разі, якщо вони колективно становлять значний інтерес у спеціальних цілях.
2. Компетентні органи вимагають від дочірніх кредитних установ застосування вимог, встановлених у статтях 75, 120 та 123, а також у секції 5, на субконсолідованій основі, якщо такі кредитні установи або материнська компанія, до складу якої входить фінансова холдингова компанія, мають у своєму складі кредитну установу або фінансову установу, або компанію з управління активами, як визначено у частині 5 статті 2 Директиви 2002/87/ЄС ( 984_012-02 ), у якості дочірньої компанії на території третьої країни, або володіють участю у такій компанії.
3. Компетентні органи вимагають від материнських компаній та дочірніх компаній, які підлягають дії цієї Директиви, дотримання зобов'язань, встановлених у статті 22, на консолідованій або субконсолідованій основі для забезпечення того, щоб їх заходи, процеси та механізми були відповідними та щільно інтегрованими, а також щоб будь-які дані та інформація, що відповідає потребам нагляду, могли бути вироблені.
Підсекція 2
Обчислення вимог