Будь-які заходи, вжиті на підставі частин 2 та 3 статті 30 або статті 31, які передбачають накладання стягнень або обмеження щодо використання свободи надання послуг, належним чином обґрунтовуються та направляються відповідній кредитній установі. Кожен такий захід підлягає праву на подання позову до судів на території держави-члена, де був вжитий такий захід.