Статті 29 та 30 не повинні негативно впливати на повноваження держави-члена перебування щодо вжиття необхідних заходів для запобігання або покарання за незаконні дії, вчинені на їх території, які суперечать правовим нормам, які вони ухвалили для спільного блага. Це включає можливість запобігання ініціюванню здійснення кредитними установами-порушниками подальших операцій на їх території.