1. Кредитна установа, яка бажає започаткувати філію на території іншої держави-члена, інформує компетентні органи держави-члена походження.
2. Держави-члени вимагають від кредитної установи, яка бажає започаткувати філію на території іншої держави-члена, надання наступної інформації при здійсненні інформування, зазначеного у частині 1:
(a) держава-член, на території якої вона планує започаткувати філію;
(b) програма діяльності, яка встановлює з-поміж іншого види передбаченої діяльності та структурну організацію філії;
(c) адреса на території держави-члена, з якої можуть бути отримані документи; та
(d) імена тих, хто буде нести відповідальність за управління філією.
3. Якщо компетентні органи держави-члена походження матимуть причину сумніватися у адекватності адміністративної структури або щодо фінансового стану кредитної установи, вони у тримісячний термін після отримання інформації, зазначеної у частині 2, повідомляють цю інформацію компетентним органам держави-члена перебування та інформують відповідним чином кредитну установу.
Компетентні органи держави-члена походження також повідомлять про обсяг власних коштів та суму вимог до капіталу, згідно статті 75, кредитної установи.
Як відступ від другого пункту, у випадку, зазначеному у статті 24, компетентні органи держави-члена походження повідомляють про обсяг власних коштів фінансової установи та суму консолідованих власних коштів та консолідованих вимог до капіталу, згідно статті 75, кредитної установи, яка є її материнською компанією.
4. У разі, якщо компетентні органи держави-члена походження відмовляються повідомити інформацію, зазначену у частині 2, компетентним органам держави-члена перебування, вони надають інформацію про причини їх відмови відповідній кредитній установі у тримісячний термін після отримання усієї інформації.
Така відмова або неможливість надання відповіді передбачають право подання позову до суду на території держави-члена походження.