1. Держави-члени вимагають від будь-якої фізичної або юридичної особи, яка висуває пропозицію щодо володіння, прямо або опосередковано, кваліфікаційним пакетом акцій кредитної установи, спершу поінформувати компетентні органи про обсяг володіння. Така особа таким же чином інформує компетентні органи, якщо вона пропонує збільшити свій кваліфікаційний пакет акцій у такий спосіб, коли частка прав голосів або капіталу, яким вона володіє, дорівнюватиме або перевищуватиме 20%, 33% або 50%, або у такий спосіб, коли кредитна установа стане її дочірньою компанією.
Без шкоди частині 2, компетентні органи мають максимально три місяці з моменту нотифікації, передбаченої першим та другим пунктами, для відхилення такого плану, якщо з огляду на потребу забезпечення надійного та доцільного управління кредитною установою вони не задоволені відповідністю відповідної особи. Якщо вони не відхилять план, вони можуть зафіксувати максимальний період для його імплементації.
2. Якщо особою, яка пропонує придбати пакет акцій, зазначений у частині 1, є кредитна установа, страхова компанія або інвестиційна фірма, яким надано ліцензію на території іншої держави-члена, або материнська компанія кредитної установи, страхової компанії або інвестиційної фірми, якій надано ліцензію на території іншої держави-члена, або фізична або юридична особа, яка контролює кредитну установу, страхову компанію або інвестиційну фірму, яким надано ліцензію на території іншої держави-члена, та якщо у результаті такого придбання, кредитна установа, щодо пакету акцій якої покупцем пропонується володіння, може стати дочірньою компанією або підпадати під контроль покупця, оцінювання придбання повинно підпорядковуватися попереднім консультаціям, передбачених статтею 15.