1. Кредитні установи можуть визначати відповідне медіа-середовище, місце та засоби перевірки для ефективного дотримання вимог щодо оприлюднення, встановлених у статті 145. У межах доцільності, усі оприлюднення здійснюються у одному медіа-середовищі та місці.
2. Еквівалентні оприлюднення, здійснені кредитними установами згідно облікових умов, умов лістингу та інших умов, можуть вважатися такими, що відповідають статті 145. Якщо оприлюднення не включені до фінансових звітів, кредитні установи вказують місце, де вони можуть бути віднайдені.