1. Компетентні органи тісно співпрацюють один з одним. Вони надають один одному будь-яку інформацію, яка вважається важливою або відповідною для здійснення наглядових функцій інших органів влади згідно цієї Директиви. У цьому сенсі, компетентні органи повідомляють на запит усю відповідну інформацію та повідомляють за власною ініціативою усю важливу інформацію.
Інформація, зазначена у першому пункті, відноситься до суттєвої, якщо вона могла б значним чином впливати на оцінювання фінансової надійності кредитної установи або фінансової установи на території іншої держави-члена.
Зокрема, компетентні органи, відповідальні за консолідований нагляд за діяльністю материнських кредитних установ ЄС або кредитних установ, підконтрольних материнським фінансовим холдинговим компаніям ЄС, надають компетентним органам інших держав-членів, які здійснюють нагляд за діяльністю дочірніх компаній згаданих материнських компаній, будь-яку відповідну інформацію. При визначенні меж відповідної інформації, важливість цих дочірніх компаній у межах фінансової системи таких держав-членів враховується.
Важлива інформація, зазначена у першому пункті, включає, зокрема, наступні статті:
(a) ідентифікація групової структури усіх найбільших кредитних установ у межах групи, а також компетентних органів кредитних установ у межах групи;
(b) процедури збору інформації від кредитних установ у межах групи та перевірка такої інформації;
(c) несприятливі події в межах кредитних установ або інших компаній групи, які могли б серйозним чином вплинути на кредитні установи; та
(d) основні санкції та виключні заходи, вжиті компетентними органами відповідно до цієї Директиви, включаючи накладення додаткового нарахування на капітал згідно статті 136 та накладення будь-якого обмеження на використання методів розширеного дослідження для обчислення вимог до власних коштів згідно статті 105.
2. Компетентні органи, відповідальні за нагляд за діяльністю кредитних установ, підконтрольних материнській кредитній установі ЄС, за будь-якої можливості контактують з компетентними органами, зазначеними у частині 1 статті 129, у разі, якщо вони потребують інформації відносно імплементації підходів та методологій, встановлених у цій Директиві, яка може вже бути доступною для компетентного органу.
3. Відповідні компетентні органи, до прийняття ними рішення, консультують один одного щодо наступних питань у разі, якщо ці рішення є важливими для наглядових функцій інших компетентних органів:
(a) зміни власника, організаційної або управлінської структури кредитних установ групи, які потребують погодження та дозволу з боку компетентних органів; та
(b) основні санкції та виключні заходи, вжиті компетентними органами відповідно до цієї Директиви, включаючи накладення додаткового нарахування на капітал згідно статті 136 та накладення будь-якого обмеження на використання методів розширеного дослідження для обчислення вимог до власних коштів згідно статті 105
Для потреб підпункту (b), компетентний орган, відповідальний за нагляд на консолідованій основі, завжди отримує консультації.
Однак, компетентний орган може ухвалити рішення не консультувати у термінових випадках та у разі, якщо таке консультування може наразити на ризик ефективність рішень. У такому випадку, компетентний орган оперативно інформує інші компетентні органи.