1. Для потреб частин з 1 по 3 статті 111, держави-члени можуть призначати показник у 20% для статей активу, які є вимогами до регіональних урядів та місцевих органів влади держав-членів, у разі, якщо таким вимогам міг би бути призначений показник ризику на рівні 20% згідно статей із 78 по 83, та до інших ризикових уражуваностей чи які забезпечені такими урядами або органами влади вимоги, яким призначено показник ризику в 20% згідно статей із 78 по 83. Однак, держави-члени можуть зменшувати такий коефіцієнт до 0% відносно статей активів, які є вимогами до регіональних урядів та місцевих органів влади держав-членів, у разі, якщо таким вимогам міг би бути призначений показник ризику на рівні 0% згідно статей із 78 по 83, та до інших ризикових уражуваностей чи які забезпечені такими урядами або органами влади вимоги, яким призначено показник ризику в 0% згідно статей із 78 по 83.
2. Для потреб частин з 1 по 3 статті 111, держави-члени можуть призначити показник в 20% для статей активу, які є вимогами або іншими ризиковими уражуваностями до установ з терміном погашення більше ніж один, але не більше ніж 3 роки, та показник в 50% для статей активу, які є вимогами до установ з терміном погашення більше ніж три роки, за умови, якщо останні представлені борговими інструментами, які були емітовані установою, та якщо такі боргові інструменти є, за висновком компетентних органів, такими, що можуть бути предметом ефективної угоди на ринку, який складається з професійних операторів, та підлягають дії щоденного котирування на цьому ринку, або емісія яких була дозволена компетентним органом держави-члена походження установи-емітента. Ні в якому разі будь-які з цих статей не можуть бути власними коштами.