1. Держави-члени можуть накладати ліміти, більш жорсткі ніж ті, що встановлені у статті 111.
2. Держави-члени можуть повністю або частково виключити із застосування частин 1, 2 та 3 статті 111 ризикові уражуваності, зазнані кредитною установою з боку її материнської компанії, інших дочірніх компаній такої материнської компанії або з боку її власних дочірніх компаній, наскільки такі компанії охоплені наглядом на консолідованій основі, якому підлягає сама кредитна установа, відповідно до цієї Директиви та за еквівалентних чинних стандартів третіх країн.
3. Держави-члени можуть повністю або частково виключати наступні ризикові уражуваності із застосування статті 111:
(a) статті активу, які є вимогами до центральних урядів або центральних банків, яким, будучи незабезпеченими, міг би призначатися 0% показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(b) статті активу, які є вимогами до міжнародних організацій або багатосторонніх банків розвитку, яким, будучи незабезпеченими, міг би призначатися 0% показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(c) статті активу, які є вимогами, що несуть обґрунтовані гарантії центральних урядів, центральних банків, міжнародних організацій, багатосторонніх банків розвитку або установ державного сектору, у разі, якщо незабезпеченим вимогам до установи, яка надає гарантію, міг би призначатися 0 % показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(d) інші ризикові уражуваності, які можуть бути віднесені до, або гарантовані, центральних урядів, центральних банків, міжнародних організацій, багатосторонніх банків розвитку або установ державного сектору, у разі, якщо незабезпеченим вимогам до установи, до якої відноситься або якою надані гарантії, міг би призначатися 0% показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(e) статті активу, які є вимогами до або іншими ризиковими уражуваностями з боку центральних урядів або центральних банків, які не були згадані у підпункті (a), які деноміновані та, за необхідності, фондовані у національні валюти дебіторів;
(f) статті активу або інші ризикові уражуваності, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставою у формі боргових цінних паперів, емітованих центральними урядами або центральними банками, міжнародними організаціями, багатосторонніми банками розвитку, регіональними урядами держав-членів, місцевими органами влади або установами державного сектору, цінні папери яких є вимогами до їх емітента, яким міг би призначатися 0% показник ризику згідно статей із 78 по 83;
(g) статті активу або інші ризикові уражуваності, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставою у формі грошових депозитів, розміщених у кредитній установі, що надає позику, або у кредитній установі, яка є материнською компанією або дочірньою компанією кредитної установи, яка надає позику;
(h) статті активу або інші ризикові уражуваності, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставою у формі депозитних сертифікатів, виданих кредитною установою, що надає позику, або кредитною установою, яка є материнською компанією або дочірньою компанією кредитної установи, та які належать одній з них;
(i) статті активу, які є вимогами до або іншими ризиковими уражуваностями з боку установ, з терміном погашення в один рік або менше, проте які не є власними коштам таких установ;
(j) статті активу, які є вимогами до або іншими ризиковими уражуваностями з боку установ, які не є кредитними установами, але які виконують умови, зазначені у підпункті 85 частини 1 додатка VI, з терміном погашення в один рік або менше та забезпечені відповідно до того ж підпункту;
(k) торгові векселя та інші подібні векселя з терміном погашення в один рік або менше, які підписані іншими кредитними установами;
(l) забезпечена облігація, які відносить до умов підпунктів з 68 по 70 частини 1 додатка VI;
(m) впродовж наступної координації, пакети акцій у страхових компаніях зазначених у частині 1 статті 122, до 40% від власних коштів кредитної компанії, яка купує такий пакет акцій;
(n) статті активу, які є вимогами до регіональних або центральних кредитних установ, з якими кредитна установа, що надає позику, пов'язана мережею відповідно до юридичних або статутних положень, та які відповідають, згідно цим положенням, за операції з клірингу грошових коштів в межах мережі;
(o) ризикові уражуваності, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставою у формі цінних паперів, окрім тих, що зазначені у підпункті (f);
(p) позики, на виконання вимог компетентних органів, забезпечені заставними на житлову власність або акціями фінських компаній з житлового будівництва, діючи відповідно до акту про фінські компанії з житлового будівництва від 1991 року або наступного еквівалентного законодавства та лізингових транзацій, по яким лізингодавець утримує у повній власності житлову нерухомість, надану у лізинг поки лізингоотримувач не виконав його опції придбати, в усіх випадках до 50% від вартості відповідної житлової власності;
(q) наступні ризикові уражуваності, у разі, якщо б вони отримували 50% показник ризику згідно статей із 78 по 83, та лише до 50% від вартості відповідного майна;
(i) ризикові уражуваності, забезпечені заставними на офіси або інші комерційні будівлі, або акціями фінських компаній з житлового будівництва, діючи у відповідності до Акту про фінські компанії з житлового будівництва від 1991 року або наступного еквівалентного законодавства, відносно офісів або інших комерційних приміщень; та
(ii) ризикові уражуваності, пов'язані з операціями лізингу майна щодо офісів та інших комерційних приміщень;
для потреб підпункту (ii), до 31 грудня 2011 року компетентні органи кожної держави-члена можуть дозволити кредитній установі визнавати 100% вартості відповідного майна. Наприкінці цього періоду такий режим переглядається. Держави-члени інформують Комісію про використання ними цього преференційного режиму;
(r) 50% від позабалансових статей з середнім/низьким рівнем ризику, зазначених у додатку II;
(s) за згоди з боку компетентних органів, гарантії, окрім позикових гарантій, які мають юридичне або регуляторне підґрунтя та надані для їх членів за схемами взаємної гарантії, які мають статус кредитних установ, згідно зважуванню 20% їх рахунку; та
(t) позабалансові статті з низькими рівнем ризику, зазначені у додатку II, до меж, передбачених укладеною угодою з клієнтами або групою сполучених клієнтів, за яких ризикова уражуваність може бути зазнана лише якщо вона була встановлена такою, що не впливатиме на перевищення лімітів, які застосовуються згідно частин з 1 по 3 статті 111.
Грошові кошти, отримані по кредит-ноті, випущеній кредитною установою, а також позики та депозити контрагента на користь або у межах кредитної установи, які підлягають дії угоди про позабалансовий взаємозалік, визнаної згідно статей з 90 по 93, розглядаються як такі, що підпадають під дію підпункту (g).
Для потреб підпункту (o), цінні папери, які використовуються в якості застави, оцінюються за ринковою вартістю, мають вартість, яка перевищує забезпечені ризикові уражуваності, та знаходяться в обігу на фондовій біржі або можуть бути предметом ефективних переговорів або регулярно котируватися на ринку, де вони обертаються, під егідою визнаних професійних операторів, та враховуючи, задовольняючи вимоги компетентних органів держави-члена походження кредитної установи, встановлення об'єктивної ціни таким чином, щоб надлишкова вартість цінних паперів могла бути перевірена у будь-який час. Надлишкова вартість, щодо якої ставляться вимоги, дорівнює 100%. Однак, вона може дорівнювати 150% у випадку з акціями та 50% у випадку з борговими цінними паперами, емітованими установами, регіональними урядами держави-члена та місцевими органами влади, окрім тих, які зазначені у підпункті (f), та у випадку з борговими цінними паперами, емітованими багатосторонніми банками розвитку, окрім тих, яким призначено 0% показник ризику згідно статей із 78 по 83. У разі, якщо існує невідповідність між терміном погашення ризикової уражуваності та терміном погашення кредитного захисту, застава не визнається. Цінні папери, які використовуються у якості застави, не можуть бути власними коштами кредитних установ.
Для потреб підпункту (p), вартість майна обчислюється, задовольняючи вимоги компетентних органів, на основі жорстких стандартів оцінювання, встановлених законодавством, підзаконними та адміністративними положеннями. Оцінювання здійснюється принаймні один раз на рік. Для потреб підпункту (p), житлове майно означає житло, яке повинне займатися або здаватися в оренду дебітором.
Держави-члени інформують Комісію про будь-які звільнення, надані згідно підпункту (s), для забезпечення того, що це призводить до порушення вимог конкуренції.