Відступи в разі еквівалентності
1. Держави-члени можуть відмовитися від застосування вимог статті 45(1) та (3) або змінити їх на основі взаємності лише тоді, коли аудитори чи суб'єкти аудиторської діяльності з третіх країн залучені до систем суспільного нагляду, забезпечення якості, розслідувань і санкцій у третій країні, що відповідають вимогам, еквівалентним вимогам статей 29, 30 та 32.
2. Для забезпечення уніфікованого застосування частини 1 цієї статті еквівалентність, про яку в ній ідеться, підлягає оцінці Комісією у співпраці з державами-членами, причому рішення щодо еквівалентності ухвалюється Комісією в порядку, передбаченому статтею 48(2). До ухвалення Комісією такого рішення держави-члени можуть оцінювати еквівалентність, про яку йдеться в частині 1 цієї статті, або застосовувати оцінки, виконані іншими державами-членами, доти, доки Комісія не ухвалить рішення. Якщо Комісія вирішить, що вимога щодо еквівалентності, передбачена частиною 1 цієї статті, не виконана, вона може дозволити відповідним аудиторам та суб'єктам аудиторської діяльності продовжити свою аудиторську діяльність згідно з вимогами відповідної держави-члена протягом відповідного перехідного періоду.
3. Держави-члени інформують Комісію про:
a) свої оцінки еквівалентності, передбачені частиною 2 цієї статті; та
b) основні елементи їхніх домовленостей про співпрацю з системами суспільного нагляду, забезпечення якості, розслідувань та санкцій третіх країн на основі частини 1 цієї статті.