Комітет з аудиту
1. Кожний суб'єкт суспільного інтересу повинен мати комітет з аудиту. Держава-член визначає, чи повинні комітети з аудиту складатися з невиконавчих членів адміністративного органу та/або членів спостережного органу суб'єкта, що перевіряється, та/або членів, призначених загальними зборами акціонерів суб'єкта, що перевіряється. Принаймні один член комітету з аудиту має бути незалежним та компетентним у царині бухгалтерського обліку та/або аудиту. У суб'єктах суспільного інтересу, що відповідають критеріям підпункту (f) статті 2(1) Директиви 2003/71/ЄС (1), держави-члени можуть надати дозвіл на виконання функцій, покладених на комітет з аудиту, адміністративному або спостережному органові в цілому за тієї умови, що якщо голова такого органу є його виконавчим членом, то він не може очолювати комітет з аудиту.
_______________ (1) Директива 2003/71/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 4 листопада 2003 року про проспект емісії, що підлягає оприлюдненню в разі пропонування цінних паперів публіці або їхнього випуску в обіг (OB L 345, 31.12.2003, С. 64).
2. Без обмеження відповідальності членів адміністративних, керівних або спостережних органів, чи інших членів, призначених загальними зборами акціонерів суб'єкта, що перевіряється, комітет з аудиту має, зокрема:
a) вести моніторинг процесу фінансової звітності;
b) вести моніторинг результативності внутрішнього контролю в компанії, внутрішнього аудиту за його наявності, та систем управління ризиком;
c) вести моніторинг обов'язкового аудиту річної та консолідованої звітності;
d) перевіряти та контролювати незалежність аудитора чи аудиторської фірми, зокрема, в разі надання суб'єктові, що перевіряється, додаткових послуг.
3. У суб'єктах суспільного інтересу подання адміністративного або керівного органу про призначення аудитора або аудиторської фірми має ґрунтуватися на рекомендації комітету з аудиту.
4. Аудитор чи аудиторська фірма доповідають комітетові з аудиту про ключові питання, пов'язані з обов'язковим аудитом, та, зокрема, суттєві прогалини у внутрішньому контролі в прив'язці до процесу фінансової звітності.
5. Держави-члени можуть передбачити незастосування положень частин 1 - 4 цієї статті до будь-якого суб'єкта суспільного інтересу, який має орган, що виконує функції, еквівалентні функціям комітету з аудиту, та який утворений і працює згідно з положеннями, чинними в державі-члені, в якій зареєстрований зазначений суб'єкт. У такому випадку суб'єкт має розкрити інформацію про те, який саме орган виконує зазначені функції, та про порядок його формування.
6. Держави-члени можуть звільнити від обов'язку мати комітет з аудиту:
a) будь-якого суб'єкта суспільного інтересу, що є дочірнім підприємством згідно з визначенням статті 1 Директиви 83/349/ЄЕС, якщо суб'єкт відповідає вимогам, викладеним в частинах 1 - 4 цієї статті на рівні групи;
b) будь-якого суб'єкта суспільного інтересу, що є інститутом спільного інвестування згідно з визначенням статті 1(2) Директиви 85/611/ЄЕС ( 994_293 ). Держави-члени можуть також звільняти від виконання вимог суб'єктів суспільно інтересу, єдиним предметом діяльності яких є колективне інвестування капіталу, наданого широким загалом, які працюють на основі принципу поділу ризику й не прагнуть до отримання юридичного чи управлінського контролю над будь-яким із емітентів основних інвестицій, якщо такі інститути спільного інвестування отримали відповідні повноваження, підлягають наглядові з боку компетентних органів та мають депозитарій, що виконує функції, еквівалентні функціям, передбаченим Директивою 85/611/ЄЕС;
c) будь-якого суб'єкта суспільного інтересу, єдиним видом діяльності якого є емісія цінних паперів, забезпечених активами, згідно з визначенням статті 2(5) Регламенту Комісії (ЄС) N 809/2004 (2). У таких випадках держава-член вимагає від суб'єкта роз'яснень для широкого загалу причин, через які він вважає недоцільним мати або комітет з аудиту, або адміністративний чи спостережний орган, уповноважений виконувати функції комітету з аудиту;
_______________ (2) OB L 149, 30.4.2004, С. 1.
d) будь-яку кредитну установу згідно з визначенням статті 1(1) Директиви 2000/12/ЄС ( 994_277 ), чиї акції не допущені до обігу на регульованому ринку будь-якої держави-члена згідно з визначенням підпункту 14 статті 4(1) Директиви 2004/39/ЄС ( 994_586 ), та яка емітувала, безперервно або з повторенням, лише боргові цінні папери, якщо сукупна номінальна вартість усіх таких боргових цінних паперів не перевищує 100000000 млн. євро, та яка не оприлюднювала проспект емісії, передбачений Директивою 2003/71/ЄС.