Професійна таємниця та регуляторна співпраця між державами-членами
1. Компетентні органи держав-членів, які відповідають за затвердження, реєстрацію, забезпечення якості, інспектування та дисципліну, співпрацюють один з одним, якщо це є необхідним для виконання ними своїх обов'язків за цією Директивою. Компетентні органи держави-члена, що відповідають за затвердження, реєстрацію, забезпечення якості, інспектування та дисципліну, надають допомогу компетентним органам в інших державах-членах. Зокрема, компетентні органи обмінюються інформацією та співпрацюють при проведенні розслідувань з питань виконання обов'язкового аудиту.
2. Обов'язок дотримання професійної таємниці встановлюється для всіх осіб, які працюють чи працювали в компетентних органах. Інформація, що становить професійну таємницю, може бути розголошена будь-якій іншій особі чи будь-якому іншому органові лише в силу законів, нормативних документів або адміністративних процедур держави-члена.
3. Частина 2 цієї статті не забороняє компетентним органам обмінюватися конфіденційною інформацією. Для обміняної таким чином інформації встановлюється обов'язок дотримання професійної таємниці для всіх осіб, які працюють чи працювали в компетентних органах.
4. Компетентні органи надають будь-яку інформацію, необхідну в цілях, зазначених у частині 1 цієї статті, на відповідний запит і без непотрібних затримок. За необхідності, компетентні органи, до яких надійшов такий запит, мають вжити належних заходів до збирання необхідної інформації без непотрібних затримок. Для наданої таким чином інформації встановлюється обов'язок дотримання професійної таємниці для всіх осіб, які працюють чи працювали в компетентних органах.
Якщо компетентний орган, до якого надійшов запит, не в змозі надати необхідну інформацію без затримок, він має повідомити компетентний орган, що звернувся із запитом, про причини цього.
Компетентні органи можуть відмовитися від надання інформації на запит, якщо:
a) надання інформації може мати несприятливі наслідки для суверенітету, безпеки або громадського порядку держави-члена, до якої надійшов запит, чи призвести до порушення правил національної безпеки; або
b) вже розпочалося судочинство щодо тих самих дій та проти тих самих аудиторів або аудиторських фірм перед органами держави-члена, до якої надійшов запит; або
c) органами держави-члена, до якої надійшов запит, винесено остаточне судове рішення щодо тих самих дій та тих самих аудиторів або аудиторських фірм.
Без обмеження обов'язків, покладених на них у судочинстві, компетентні органи, що отримують інформацію за частиною 12 цієї статті, можуть користуватися нею лише для виконання своїх функцій в обсязі цієї Директиви та в контексті адміністративних або судових процесів, безпосередньо пов'язаних із виконанням таких функцій.
5. Якщо компетентний орган дійде висновку, що на території іншої держави-члена проводиться або проводилася діяльність, яка суперечить положенням цієї Директиви, то він повідомляє про цей свій висновок компетентний орган іншої держави-члена в якнайконкретніший спосіб. Компетентний орган іншої держави-члена вживає належних заходів. Він повідомляє компетентний орган, що надіслав повідомлення, про його відпрацювання та, наскільки це можливо, про суттєві проміжні події.
6. Компетентний орган однієї держави-члена може також звернутися з проханням про проведення компетентним органом іншої держави-члена розслідування на території останньої. Крім того, він може звернутися по дозвіл для своїх працівників супроводжувати працівників компетентного органу іншої держави-члена протягом розслідування. Розслідування проводиться під загальним контролем тієї держави-члена, на чиїй території воно відбувається. Компетентні органи можуть відмовитися від задоволення запиту про проведення розслідування, передбаченого положеннями першого пункту або запиту про супровід свого персоналу працівниками компетентного органу іншої держави-члена, передбаченого положеннями другого пункту, якщо:
a) таке розслідування може мати несприятливі наслідки для суверенітету, безпеки або громадського порядку держави-члена, до якої надійшов запит;
b) вже розпочалося судочинство щодо тих самих дій та проти тих самих осіб перед органами держави-члена, до якої надійшов запит; або
c) органами держави-члена, до якої надійшов запит, винесено остаточне судове рішення щодо тих самих дій та тих самих осіб.
7. У порядку, передбаченому статтею 48(2), Комісія може схвалити впроваджувальні заходи для забезпечення співпраці між компетентними органами за процедурами обміну інформацією та умовами транскордонних розслідувань, передбаченими частинами 2 - 4 цієї статті.
ПРИЗНАЧЕННЯ ТА ЗВІЛЬНЕННЯ