Ст. 3

Чинна редакція від 17.05.2006

Глава II. ДОПУСК, БЕЗПЕРЕРВНА ОСВІТА ТА ВЗАЄМНЕ ВИЗНАННЯ

Допуск аудиторів та аудиторських фірм

1. Обов'язковий аудит проводиться лише аудиторами або аудиторськими фірмами, допущеними державою-членом, що вимагає проведення обов'язкового аудиту.

2. Кожна держава-член призначає компетентні органи, відповідальні за допуск аудиторів та аудиторських фірм.

Компетентними органами можуть бути професійні асоціації, якщо до них застосовується система суспільного нагляду, передбачена у главі VIII.

3. Без обмеження статті 11 компетентні органи держав-членів можуть допускати як аудиторів лише фізичних осіб, які задовольняють принаймні умовам, викладеним у статтях 4 та 6 - 10.

4. Компетентні органи держав-членів можуть допускати як аудиторські фірми лише тих суб'єктів, котрі задовольняють таким умовам:

a) фізичні особи, що проводять обов'язкові аудиторські перевірки від імені аудиторської фірми, повинні задовольняти принаймні умовам статей 4 та 6 - 12, і мусять бути допущені як аудитори у відповідній державі-члені;

b) більшість прав голосу в суб'єкті має належати аудиторським фірмам, які допущені у будь-якій державі-члені, або фізичним особам, котрі відповідають принаймні умовам статей 4 та 6 - 12. Держави-члени можуть вимагати, щоб такі фізичні особи були допущені в іншій державі-члені. Для обов'язкового аудиту кооперативів та подібних суб'єктів, про які йдеться в статті 45 Директиви 86/635/ЄЕС ( 994_270 ), держави-члени можуть встановлювати інші особливі положення щодо прав голосу;

c) більшість - не більше 75 % - членів адміністративного або керівного органу суб'єкта має припадати на аудиторські фірми, допущені в будь-якій державі-члені, або на фізичних осіб, що відповідають принаймні умовам, установленим статтями 4 та 6 - 12. Держави-члени можуть вимагати, щоб такі фізичні особи були допущені в іншій державі-члені. Якщо до складу такого органу входить не більше двох членів, то один із таких членів має відповідати принаймні умовам, установленим цим підпунктом;

d) фірма має відповідати умові, встановленій статтею 4. Держави-члени можуть установлювати додаткові умови лише за підпунктом (c). Такі умови мають бути сумірними з поставленими цілями й не повинні виходити за межі того, що є суворо необхідним.