Аудиторські стандарти
1. Держави-члени вимагають від аудиторів та аудиторських фірм проведення обов'язкових аудиторських перевірок згідно з міжнародними аудиторськими стандартами, схваленими Комісією відповідно до процедури, передбаченої статтею 48(2). Держави-члени можуть застосовувати національний аудиторський стандарт доти, доки Комісія не схвалить міжнародний стандарт аудиту з того самого питання. Схвалені міжнародні стандарти аудиту оприлюднюються в повному обсязі кожною з офіційних мов Співтовариства в Офіційному віснику Європейського Союзу.
2. Комісія може ухвалити рішення про чинність міжнародних стандартів у межах Співтовариства аудиту в порядку, передбаченому в статті 48(2). Комісія схвалює міжнародні стандарти аудиту для застосування у Співтоваристві лише в тому разі, якщо вони:
a) були розроблені відповідно до належного процесу під суспільним контролем в умовах прозорості та є загальноприйнятими в міжнародному масштабі;
b) забезпечують високий рівень достовірності та якості річної або консолідованої звітності згідно з принципами, викладеними у статті 2(3) Директиви 78/660/ЄЕС( 994_908 ) та у статті 16(3) Директиви 83/349/ЄЕС; а також
c) сприяють суспільній користі в Європі.
3. Держави-члени можуть встановлювати процедури аудиту або вимоги до нього на додачу до/або, у виняткових випадках, шляхом скасування частин - міжнародних стандартів аудиту лише тоді, коли це пов'язано зі специфічними національними юридичними вимогами до обсягу обов'язкових аудиторських перевірок. Держави-члени забезпечують відповідність таких процедур або вимог щодо аудиту положенням, викладеним у підпунктах (b) та (c) підпункту 2, й доводять їх до відома Комісії та держав-членів до їхнього ухвалення. У винятковому випадку скасування частин міжнародного стандарту аудиту держави-члени доводять свої специфічні національні юридичні вимоги, а також підстави для їхнього збереження до відома Комісії та інших держав-членів принаймні за шість місяців до їхнього впровадження або, якщо такі вимоги вже існують, на час впровадження міжнародного стандарту аудиту, протягом трьох місяців з дати впровадження відповідного міжнародного стандарту аудиту.
4. Держави-члени можуть установлювати додаткові вимоги до обов'язкового аудиту річної та консолідованої звітності протягом періоду, що спливає 29 червня 2010 року.