Завдання
1. Кожна держава-член створює орган з питань безпеки. Цим органом може бути міністерство, відповідальне за питання транспорту; орган є незалежним від залізничних підприємств, менеджерів інфраструктури, заявників та підприємств матеріально-технічного забезпечення із організаційно-правовою структурою та певним порядком прийняття рішень.
2. На орган з питань безпеки покладаються як мінімум наступні завдання:
(a) Надання дозволів на введення в експлуатацію структурних підсистем, що складають транс'європейську швидкісну залізничну систему у відповідності зі статтею 14 Директиви 96/48/ЄС та перевірка того, чи вони управляються та отримують технічну підтримку у відповідності із суттєвими вимогами;
(b) Надання дозволів на введення в експлуатацію структурних підсистем, які складають транс'європейську звичайну систему залізничних сполучень, у відповідності зі статтею 14 Директиви 2001/16/ЄС та перевірку того, що ними управляють та надають технічну підтримку у відповідності із суттєвими вимогами;
(c) Нагляд за тим, щоб складові взаємодії відповідали суттєвим вимогам, як встановлено статтею 12 Директивами 96/48/ЄС та 2001/16/ЄС;
(d) Надання дозволів на введення в експлуатацію нових чи значно замінених рухомих складів, які ще не підпадають під сферу регулювання ТСВ;
(e) Видача, поновлення, зміна та анулювання відповідних частин сертифікатів безпеки та ліцензій безпеки, наданих у відповідності зі статтею 10 та 11, та перевірка виконання умов та вимог, викладених у них, а також того, що менеджери інфраструктури та залізничні підприємства діють згідно вимог законодавства Співтовариства та національного законодавства;
(f) Моніторинг, сприяння та, де можливо, запровадження та розвиток нормативної бази з питань безпеки, включаючи систему національних правил техніки безпеки;
(g) Нагляд за належною реєстрацією рухомого складу, а також чіткістю та оновлюванністю інформації, пов'язаної з питаннями безпеки, в національних реєстрах, створених у відповідності зі статтею 14 Директиви 96/48/ЄС та Директиви 2001/16/ЄС.
3. Завдання, зазначені в пункті 2, не можуть передаватися або передоручатися жодному менеджеру інфраструктури, залізничному підприємству або підприємству із надання матеріально-технічних послуг.