Ст. 63

Чинна редакція від 21.04.2004

Розділ IV. КОМПЕТЕНТНІ ОРГАНИ ВЛАДИ → Глава III. СПІВПРАЦЯ З ТРЕТІМИ КРАЇНАМИ

Обмін інформацією з третіми країнами

1. Держави-члени можуть укладати з компетентними органами влади третіх країн угоди щодо співпраці в обміні інформацією лише у разі, коли на розголошену інформацію поширюються гарантії щодо професійної таємниці, що, принаймні, рівноцінні гарантіям, зазначеним в статті 54. Такий обмін інформацією має бути спрямований на виконання завдань, покладених на ці компетентні органи влади.

Держави-члени можуть передавати персональні дані в третю країну відповідно до Глави IV Директиви 95/46/ЄС ( 994_242 ).

Держави-члени також можуть укладати угоди щодо співпраці в обміні інформацією з органами влади третіх країн, установами, фізичними чи юридичними особами, відповідальними за:

(i) нагляд за діяльністю кредитних установ, інших фінансових організацій, страхових компаній та нагляд за фінансовими ринками;

(ii) здійснення процедури ліквідації і банкрутства інвестиційних компаній та інших подібних процедур;

(iii) здійснення передбаченого законом аудиту рахунків інвестиційних компаній та інших фінансових установ, кредитних установ та страхових компаній в процесі реалізації своїх наглядових функцій, або які адмініструють схеми компенсації в процесі виконання своїх функцій;

(iv) нагляд щодо органів, які займаються ліквідацією і банкрутством інвестиційних компаній та іншими подібними процедурами;

(v) нагляд щодо осіб, що здійснюють передбачений законом аудит рахунків страхових компаній, кредитних установ, інвестиційних компаній та інших фінансових інституцій,

лише у разі, коли на розголошену інформацію поширюються гарантії щодо професійної таємниці, які, принаймні, рівноцінні гарантіям, зазначеним в статті 54. Такий обмін інформацією має бути спрямований на виконання завдань цих компетентних органів влади, установ, фізичних чи юридичних осіб.

2. У разі, коли інформація надійшла з іншої держави-члена, вона не може бути розголошена без чітко вираженої згоди компетентних органів влади, що її передали, та, в разі потреби, - виключно в цілях, для яких була надана згода цих органів влади. Це ж положення застосовується до інформації, наданої компетентними органами влади третьої країни.