Положення стосовно центральних сторін угод, засобів клірингу та розрахунків
1. Держави-члени не перешкоджають регульованим ринкам вступати в домовленість з центральними сторонами угод, кліринговими установами чи системами розрахунків іншої держави-члена, з метою забезпечення клірингу та/або розрахунків щодо всіх чи кількох угод, укладених учасниками ринку, відповідно до їх систем.
2. Компетентний орган регульованого ринку не має права перешкоджати використанню центральної сторони угоди, клірингової установи та/або систем розрахунків в інших державах-членах, крім випадків, коли це очевидно необхідно для забезпечення належного функціонування регульованого ринку, враховуючи умови щодо систем розрахунків, встановлені у частині 2 статті 34.
З метою уникнення зайвого дублювання контролю, компетентний орган влади повинен враховувати результати нагляду/контролю за системою клірингу та розрахунків, здійсненого національними центральними банками в якості контролера за системами клірингу та розрахунків, або іншими наглядовими органами, що наділені компетенцією щодо таких систем.