Доступ до регульованого ринку
1. Держави-члени вимагають від регульованого ринку розробки та підтримання прозорих і недискреційних правил, що грунтуються на об'єктивних критеріях регулювання доступу до регульованого ринку.
2. Такі правила встановлюють будь-які обов'язки членів чи учасників, що випливають з:
(a) структури регульованого ринку та управління ним;
(b) правил, що регулюють операції на цьому ринку;
(c) рівня професійної підготовки персоналу інвестиційних компаній чи кредитних установ, що діють на ринку;
(d) умов, встановлених для членів чи учасників інших, ніж інвестиційні компанії та кредитні установи, відповідно до частини 3;
(e) правил та процедур щодо клірингу та розрахунків за угодами, укладеними на регульованому ринку.
3. Регульовані ринки можуть допустити в якості членів або учасників інвестиційні компанії, кредитні установи, що отримали ліцензії відповідно до Директиви 2000/12/ЄС ( 994_277 ), та інших осіб, які:
(a) відповідають встановленим вимогам;
(b) мають достатній рівень професійної підготовки та компетенції;
(c) мають відповідні організаційні засоби;
(d) мають достатньо ресурсів для виконання покладених завдань, враховуючи різні фінансові засоби, що можуть бути встановлені регульованим ринком для гарантування належного розрахунку за угодами.
4. Держави-члени забезпечують, що стосовно угод, укладених на регульованому ринку, члени чи учасники не зобов'язані поширювати один на одного зобов'язання, встановлені у статтях 19, 21 та 22. Однак, члени чи учасники регульованого ринку поширюють зобов'язання, передбачені у статтях 19, 21 та 22, на своїх клієнтів, коли вони, діючи від імені своїх клієнтів, виконують їх замовлення на регульованому ринку.
5. Держави-члени забезпечують, що правила доступу до або членства в регульованому ринку передбачують безпосередню або дистанційну (remote) участь інвестиційних компаній та кредитних установ.
6. Держави-члени, без встановлення подальших вимог, передбачених законами чи адміністративними актами, дозволяють регульованим ринкам інших держав-членів вживати на своїй території відповідні заходи для полегшення доступу до і торгівлі на цих ринках дистанційних членів чи учасників, створених на їх території.
Регульований ринок повідомляє компетентному органу влади держави-члена його походження державу-члена, в якій він має намір вживати такі заходи. Компетентний орган влади держави-члена походження впродовж одного місяця надає цю інформацію державі-члену, в якій регульований ринок має намір вживати такі заходи.
Компетентний орган влади держави-члена походження регульованого ринку, на запит компетентного органу влади приймаючої держави-члена, впродовж розумного строку повідомляє персональні дані членів чи учасників регульованого ринку, створеного в цій державі-члені.
7. Держави-члени вимагають від оператора регульованого ринку систематичного повідомлення компетентному органу влади регульованого ринку списку членів чи учасників цього регульованого ринку.