Обов'язок інвестиційних компаній щодо оприлюднення твердих котирувань
1. Держави-члени вимагають від системних інтерналайзерів оприлюднення твердих котирувань акцій, які допущені до торгівлі на регульованому ринку, мають ліквідний ринок, та щодо яких вони виступають системними інтерналайзерами. У разі, коли акції не мають ліквідного ринку, системні інтерналайзери повинні оприлюднювати інформацію щодо котирувань за вимогою клієнтів.
Положення цієї статті поширюються на системних інтерналайзерів, що торгують стандартними ринковими лотами за обсягом. Положення цієї статті не поширюються на системних інтерналайзерів, угоди яких виходять за межі стандартних ринкових обсягів.
Системні інтерналайзери можуть визначити величину або величини, в межах яких вони здійснюватимуть котирування. Для окремої акції котирування включає тверду ціну купівлі та/або ціну продажу для обсягу чи обсягів, що відповідають стандартним ринковим обсягам щодо виду акцій, до якого належить ця акція. Ціна чи ціни також повинні відображати переважаючі ринкові умови щодо такої акції.
Акції групують у види на основі середньоарифметичної вартості замовлень, що виконуються на ринку щодо цих акцій. Стандартний ринковий обсяг щодо кожного виду акцій визначається на основі середньоарифметичної вартості виконаних замовлень, що входять до кожного окремого виду акцій.
Ринок щодо кожного виду акцій охоплює всі замовлення, що виконуються в Європейському Союзі щодо даного виду акцій, за винятком великих замовлень, порівняно з нормальними ринковими величинами щодо цього виду акцій.
2. Компетентні органи влади, що контролюють найважливіші, з точки зору ліквідності, ринки, як визначено в статті 25, принаймні щорічно, визначають вид, до якого належить акція, на основі середньоарифметичної вартості замовлень, що виконуються на ринку щодо певних акцій. Ця інформація оприлюднюється для всіх для всіх учасників ринку.
3. Системні інтерналайзери оприлюднюють свої котирування систематично впродовж стандартного часу ведення торгівлі. Вони мають право в будь-який час поновлювати свої котирування. Їм також дозволено, за виняткових ринкових умов, скасовувати свої котирування.
Котирування оприлюднюється у спосіб, легко доступний для інших учасників ринку, за прийнятних комерційних умов.
Системні інтерналайзери, дотримуючись положень, встановлених у статті 21, виконують замовлення, отримані від своїх роздрібних клієнтів, щодо акцій, стосовно яких вони виступають системними інтерналайзерами, за ціною котирування на момент прийняття замовлення.
Системні інтерналайзери виконують замовлення, отримані від своїх професійних клієнтів, щодо акцій стосовно яких вони виступають систематичними інтерналайзерами, за ціною котирування на момент прийняття замовлення. Однак, за виправданих обставин, вони можуть виконати такі замовлення за кращою ціною, за умови, що ціна знаходиться поряд з оприлюдненими ринковим умовами та обсяг замовлень більший, за величину, яку, зазвичай замовляють роздрібні інвестори.
Крім того, системні інтерналайзери можуть виконувати замовлення, отримані від своїх професійних клієнтів, за цінами, іншими ніж ті ціни котирувань, без дотримання умов, встановлених у четвертому пункті, коли угоди, щодо виконання замовлень стосовно кількох видів цінних паперів, є частиною однієї угоди, або щодо замовлень, що передбачають ціну іншу, ніж поточна ринкова ціна.
У разі, коли системний інтерналайзер, що підтримує лише одне котирування, або найбільше котирування якого є нижчим ніж стандартний ринковий обсяг, отримує від клієнта замовлення більше за обсягом, ніж обсяг його котирування, але нижче ніж стандартний ринковий обсяг, він може вирішити виконати частину замовлення, що перевищує обсяг його котирування, за умови, що воно виконується за котирувальною ціною, за винятком випадків, коли умовами двох попередніх пунктів передбачено інше. У разі, коли системний інтерналайзер підтримує котирування з різними обсягами та отримує замовлення в межах цих обсягів, він виконує замовлення за однією з котирувальних цін, відповідно до положень статті 22, за винятком випадків, коли умовами двох попередніх пунктів передбачено інше.
4. Компетентні органи влади перевіряють:
(a) щоб інвестиційні компанії регулярно поновлювали ціну купівлі та/або продажу, опубліковану (-і) відповідно до частини 1, та підтримували ціни на рівні, що відображає переважаючі ринкові умови;
(b) щоб інвестиційні компанії дотримувалися вимог щодо покращення ціни, викладених у четвертому пункті частини 3.
5. Системним інтерналайзерам дозволено вирішувати, на основі їх комерційної політики, об'єктивно та без дискримінації, яким інвесторам вони надають доступ до своїх котирувань. З цією метою повинні існувати чіткі стандарти, що регулюють доступ до їх котирувань. Системні інтерналайзери можуть відмовитись вступати в ділові стосунки або припинити ділові стосунки з інвесторами, керуючись комерційними міркуваннями, такими як кредитоспроможність інвестора, ризик контрагента та розрахунки за угодою.
6. Для обмеження ризику укладення численних угод з одним і тим же інвестором, системним інтерналайзерам дозволено обмежувати, не вдаючись до дискримінації, кількість угод з одним і тим же клієнтом, які вони укладають на оприлюднених умовах. Їм також дозволено, не вдаючись до дискримінації та відповідно до положень статті 22, обмежувати загальну кількість угод, укладених одночасно з різними клієнтами, за умови, що це можна зробити лише коли кількість та/або об'єм замовлень, що потрібні клієнтам, перевищує (-ють) норму.
7. Для забезпечення однакового застосування частин з 1 по 6, у спосіб, що сприяє ефективному оцінюванню акцій та максимізації можливості інвестиційних компаній укладати угоди для своїх клієнтів на найвигідніших умовах, Комісія, відповідно до процедури, зазначеної в частині 2 статті 64, приймає заходи щодо імплементації, які:
(a) встановлюють критерії застосування частин 1 і 2;
(b) встановлюють критерії, що визначають, коли опублікування котирування здійснюється на систематичній та постійній основі і є легко доступним, а також визначають засоби, використання яких забезпечить виконання обов'язку інвестиційної компанії щодо оприлюднення своїх котирувань, що включають такі можливості:
(i) за допомогою засобів будь-якого регульованого ринку, який дозволив торгівлю даним інструментом
(ii) через офіси третьої особи;
(iii) за допомогою власних заходів;
(c) встановлюють загальні критерії визначення угод щодо кількох видів цінних паперів, виконання яких є частиною однієї угоди, або угод, що передбачають ціну іншу ніж поточна ринкова ціна;
(d) встановлюють загальні критерії визначення виняткових ринкових обставин, які дозволяють скасування котирувань, а також умов щодо оновлення котирувань;
(e) встановлюють критерії визначення величини, яку, зазвичай, замовляють роздрібні інвестори;
(f) встановлюють критерії визначення, яке слід вважати значним перевищенням норми, як зазначено в частині 6;
(g) встановлюють критерії визначення, у випадку коли ціни падають в межах відкритого коливання цін, наближеного до ринкових умов.