Відносини з третіми країнами
1. Держави-члени повідомляють Комісії про будь-які загальні труднощі, яких зазнають їх інвестиційні компанії під час започаткування діяльності, надання послуг з інвестування та/або здійснення інвестиційної діяльності в будь-якій третій країні.
2. Коли Комісія вважає на основі інформації, поданої їй (відповідно до вимог, зазначених у частини 1), що третя країна не надає інвестиційним компаніям Спільноти ефективного доступу до ринку, порівняно з доступом, що надається Спільнотою інвестиційним компаніям, походженням з даної третьої країни, Комісія може подати Раді пропозиції щодо видання відповідного наказу для проведення переговорів з метою створення подібних конкурентноспроможних можливостей для інвестиційних компаній Спільноти. Рада вирішує дане питання кваліфікаційною більшістю.
3. Коли Комісія вважає на основі інформації, поданої їй (відповідно до вимог, зазначених у частини 1), що інвестиційним компаніям Спільноти в третій країні не надається національний режим, що передбачає такі ж конкурентоспроможні можливості, які надаються внутрішнім інвестиційним компаніям, і що не виконуються умови щодо ефективного доступу до ринку, Комісія може ініціювати переговори для виправлення цієї ситуації.
За обставин, зазначених в частині 1, крім ініціювання переговорів Комісія може в будь-який момент вирішити, відповідно до процедур, зазначених в частині 2 статті 64, що компетентні органи влади держав-членів повинні припинити або відкласти розгляд поданих чи майбутніх заяв щодо ліцензування та придбання часток безпосередніми чи опосередкованими материнськими компаніями, що регулюються законодавством даної третьої країни. Подібне припинення або відкладення не застосовується щодо створення дочірніх компаній інвестиційними компаніями, належним чином ліцензованими у Спільноті, або їх дочірніми компаніями, або щодо придбання такими компаніями або дочірніми компаніями часток в інвестиційних компаніях Спільноти. Тривалість дії таких заходів не може перевищувати трьох місяців.
До завершення трьохмісячного періоду, зазначеного в пункті 2, і, виходячи з результатів переговорів, Комісія може вирішити, відповідно до процедури, зазначеної в частині 2 статті 64, продовжити строк дії цих заходів.
4. У разі, коли Комісія вважає, що має місце одна з ситуацій, зазначених в пунктах 2 і 3, на запит Комісії держави-члени повинні надати їй інформацію:
(a) стосовно заяви щодо видачі ліцензії будь-якій компанії, що є прямою чи непрямою дочірньою компанією материнської компанії, що регулюється законодавством відповідної третьої країни;
(b) коли їм стане відомо, відповідно до частини 3 статті 10, що така материнська компанія має намір придбати частку в інвестиційній компанії, що походить з держави-члена Спільноти, в результаті чого ця компанія, походженням з держави-члена Спільноти стане її дочірньою компанією.
Обов'язок щодо подання інформації припиняється у разі досягнення угоди з відповідною третьою країною або в разі припинення дії заходів, зазначених в другому і третьому пунктах частини 3.
5. Заходи, вжиті відповідно до цієї Статті, відповідають зобов'язанням Спільноти згідно з будь-якими двосторонніми чи багатосторонніми міжнародними угодами, що регулюють започаткування чи ведення діяльності інвестиційними компаніями.
УМОВИ ДІЯЛЬНОСТІ ІНВЕСТИЦІЙНИХ КОМПАНІЙ
Секція 1
Загальні положення