Акціонери та члени з істотною участю
1. Компетентні повноважні органи не видають ліцензію щодо надання послуг з інвестування або здійснення інвестиційної діяльності інвестиційною компанією, доки не отримають інформації щодо осіб цих акціонерів чи членів, прямих або непрямих, фізичних або юридичних осіб, що володіють кваліфікаційними частками, а також щодо розміру цих часток.
Компетентні уповноважені органи повинні відмовляти у видачі ліцензії, якщо, враховуючи потребу в забезпеченні належного і якісного управління інвестиційною компанією, вони мають сумніви у відповідності акціонерів чи членів.
У разі, коли існують тісні зв'язки між інвестиційною компанією та іншими фізичними чи юридичними особами, компетентний орган влади видає ліцензію лише тоді, коли ці зв'язки не перешкоджають ефективному виконанню контрольних функцій компетентним органом влади.
2. Компетентний орган влади відмовляє у видачі ліцензії, якщо закони, підзаконні або адміністративні положення третьої країни, що регулюють діяльність однієї або більше фізичних чи юридичних осіб, з якими компанія має тісні зв'язки, або труднощі щодо їх виконання перешкоджають ефективному виконанню його контрольних функцій.
3. Держави-члени вимагають, щоб будь-яка фізична чи юридична особа, що має намір придбати чи продати, прямо чи опосередковано кваліфікаційну частку в інвестиційній компанії, спершу повідомила, відповідно до частини другої, компетентний орган влади про розмір часток, що можуть бути отримані в результаті таких угод. Ці особи в такому ж порядку повідомляють компетентний орган влади, коли вони мають намір збільшити або зменшити розмір своїх кваліфікаційних часток, якщо в результаті відсоток прав щодо голосування чи капіталу, яким вони володіють, дорівнюватиме, стане нижчим або перевищуватиме 20%, 33% чи 50% або інвестиційна компанія стане або перестане бути їх дочірньою компанією.
Без втрат у частині 4, компетентному органу влади надається строк до 3 місяців з дня отримання повідомлення про намір придбати кваліфікаційну частку, передбачену у першому пункті, щоб протидіяти такому наміру, якщо, враховуючи потребу в забезпеченні належного і якісного управління інвестиційною компанією, цей орган не переконаний в тому, що акціонери чи члени відповідають вимогам, встановленим у першому пункті. Якщо компетентний орган влади не протидіє цьому наміру, він може встановити остаточний строк для його реалізації.
4. Якщо особа, що придбаває частку, зазначену в частині 3, є інвестиційною компанією, кредитною установою, страховою компанією або компанією з управління ICI, ліцензованою в іншій державі-члені; або материнською компанією інвестиційної компанії, кредитної установи, страхової компанії або компанії з управління ICI, ліцензованої в іншій державі-члені; або особою, що контролює інвестиційну компанію, кредитну установу, страхову компанію або компанію з управління ICI, ліцензовану в іншій державі-члені, і якщо в результаті придбання компанія стане дочірньою компанією такого покупця або опиниться під його контролем, перш ніж оцінити таке придбання, необхідно провести консультації, передбачені статтею 60.
5. Держави-члени вимагають, щоб у разі, коли інвестиційній компанії стане відомо про будь-який факт придбання чи розпорядження частками в його капіталі, що призводить до зростання або падіння часток нижче будь-якого з рівнів, зазначених у першому пункті частини 3, інвестиційна компанія одразу ж повідомляє про це компетентний орган влади.
Інвестиційні компанії також повинні, принаймні раз на рік, повідомляти компетентним органам влади імена акціонерів та членів, що володіють кваліфікаційними частками, і розміри цих часток, що відображено, наприклад, в інформації, отриманій на щорічних загальних зборах акціонерів та членів, або в результаті виконання положень, що стосуються компаній, які можуть торгувати на регульованому ринку своїми цінними паперами, що підлягають обігу.
6. Держави-члени вимагають, щоб у разі, коли є підстави вважати, що особи, зазначені в першому пункті частини 1, чинять вплив, що перешкоджає належному та якісному управлінню інвестиційною компанією, компетентний орган влади вживає відповідні заходи для того, щоб покласти край цій ситуації.
Ці заходи можуть полягати в зверненні для отримання судових наказів та/або накладенні санкцій на директорів та осіб, відповідальних за управління, або в призупиненні реалізації прав щодо голосування, які випливають з акцій, якими володіють ці акціонери чи члени.
Подібні заходи вживають щодо осіб, які не виконають обов'язок щодо надання попередньої інформації стосовно придбання або збільшення розміру кваліфікаційних часток. Якщо частка буде придбана, всупереч запереченням з боку компетентних органів влади, держави-члени, незважаючи на будь-які інші санкції, що мають бути вжиті, передбачають призупинення реалізації відповідних прав щодо голосування, анулювання результатів голосування або можливість їх скасування.