Контроль надійності постачання
Держави-члени забезпечують контроль надійності постачання. Якщо держави-члени вважають це за доцільне, вони можуть делегувати це завдання регулюючим органам, про які йдеться у Статті 23 (1). Цей контроль, зокрема, охоплює баланс поставки/попиту на національному ринку, рівень очікуваного майбутнього попиту та передбачувані додаткові потужності, що плануються чи будуються, та якість і рівень обслуговування мереж, а також заходи щодо покриття пікового попиту та подолання недовиробництва електроенергії одним чи більше постачальників. Компетентні органи влади публікують кожні два роки, принаймні до 31 липня, звіт, у якому вказуються результати контролю перелічених питань, а також будь-які заходи, здійснені чи передбачені для їх розв'язання, і відразу направляють такий звіт Комісії.