Незастосування окремих положень про неплатоспроможність
1. Держави-члени повинні забезпечити, щоб механізм фінансової застави, а також положення про фінансову заставу згідно з таким механізмом не могли бути проголошеними недійсними або недійовими чи відміненими тільки на тій підставі, що механізм фінансової застави набрав сили або фінансова застава була надана:
(a) у день початку процедури ліквідації або заходів реорганізації, але у день видачі наказу чи постанови про їх початок; або
(b) у встановлений період до початку таких процедур чи заходів і визначений посиланням на цей початок або через посилання на прийняття будь-якого наказу або декрету чи застосування будь-якої іншої дії чи можливості будь-якої іншої події в ході таких процедур чи заходів.
2. Держави-члени повинні забезпечити, що у разі коли виник механізм фінансової застави або відповідне фінансове зобов'язання, або якщо фінансова застава була надана в день початку процедури ліквідації чи заходів реорганізації, але після моменту їх початку, вона матиме юридичну силу примусового виконання та буде покладена на треті сторони, якщо той, хто бере заставу, може довести, що він не знав та не повинен був знати про початок таких процедур чи заходів.
3. Якщо механізм фінансової застави включає:
(a) зобов'язання надавати фінансову заставу чи додаткову фінансову заставу з метою урахування змін у вартості фінансової застави чи в сумі відповідних фінансових зобов'язань; або
(b) право відміняти фінансову заставу при наданні (шляхом заміни чи обміну) фінансової застави по суті тієї ж самої вартості, то Держави-члени повинні гарантувати, що надання фінансової застави, додаткової фінансової застави або заміну фінансової застави за таким зобов'язанням чи правом не треба розуміти як недійсні або відмінені чи проголошені недійсними, виходячи тільки з того, що: (i) таке надання було зроблене в день початку процедур ліквідації чи заходів реорганізації, але до наказу чи розпорядження про цей початок, або у встановлений період до початку, і визначений посиланням на цей початок процедур ліквідації або заходів реорганізації, або через посилання на прийняття будь-якого наказу, розпорядження або на вчинення будь-якої дії чи виникнення будь-якої іншої події в ході таких процедур чи заходів; та/або (ii) відповідні фінансові зобов'язання були прийняті до дати надання фінансової застави, додаткової фінансової застави або заміни чи зміни фінансової застави.
4. Без шкоди для застосування пунктів 1, 2 і 3 ця Директива залишає незмінними загальні правила національного закону про неплатоспроможність щодо визнання недійсними операцій, які були започатковані протягом встановленого періоду, на який є посилання в пункті 1 (b) та в пункті 3 (i).