Ст. 4

Чинна редакція від 06.06.2002

Примусове застосування механізмів фінансової застави

1. Держави-члени повинні гарантувати, що коли трапляється подія примусової сили, той, хто отримує заставу, буде мати можливість реалізувати відповідним чином та в межах узгоджених умов будь-яку фінансову заставу, надану за механізмом фінансової застави в цінних паперах:

(a) фінансові інструменти через продаж чи привласнення та через зарахування їх вартості проти відповідних фінансових зобов'язань або застосування їх вартості для погашення відповідних фінансових зобов'язань;

(b) готівка через зарахування суми чи застосування її для погашення відповідних фінансових зобов'язань.

2. Привласнення можливе тільки тоді, коли:

(a) це було погоджено сторонами в механізмі фінансової застави в цінних паперах; та

(b) сторони погодилися на оцінку фінансових інструментів у механізмі фінансової застави цінними паперами.

3. Держави-члени, які не дозволяють привласнення на 27 червня 2002 року, не зобов'язані це визнавати. Якщо Держави-члени використовують цю можливість, вони повинні інформувати Комісію, яка в свою чергу повинна інформувати про це інші Держави-члени.

4. Методи реалізації фінансової застави, про які йдеться в пункті 1, за умовами, погодженими в механізмі фінансової застави в цінних паперах, повинні застосовуватися без будь-яких обмежень відносно того, що:

(a) треба надати попереднє повідомлення про намір реалізації;

(b) умови реалізації повинні схвалити будь-який суд, державний службовець або інша особа;

(c) реалізація повинна проводитися методом публічних торгів чи будь-яким іншим встановленим чином; або

(d) повинен пройти будь-який додатковий час.

5. Держави-члени повинні гарантувати, що механізм фінансової застави може вступити в силу згідно зі своїми термінами й умовами незалежно від початку чи продовження процедур ліквідації або заходів реорганізації стосовно того, хто надає заставу, чи того, хто бере заставу.

6. Ця стаття, а також статті 5, 6 та 7 не повинні суперечити жодним вимогам національного законодавства щодо реалізації чи оцінки фінансової застави; розрахунки відповідних фінансових зобов'язань повинні проводитися виважено.