Ст. 5

Чинна редакція від 07.03.2002 · Директива набрав чинності 24.04.2002

Глава II. НАЦІОНАЛЬНІ РЕГУЛЯТИВНІ ОРГАНИ

Надання інформації

1. Держави-члени забезпечують, що підприємства, які надають електронні комунікаційні мережі та послуги надають всю інформацію, включаючи фінансову, необхідну національним регулятивним органам для забезпечення відповідності з положеннями, або рішеннями, прийнятими відповідно до цієї Директиви та Спеціальних Директив. Такі підприємства надають таку інформацію одразу за вимогою, а також у строки та такому ступеню деталізації, що вимагаються національним регулятивним органом. Інформація, що вимагається національним регулятивним органом має бути пропорційною виконанню завдань. Національний регулятивний орган надає підстави, що обґрунтовують його вимогу щодо інформації.

2. Держави-члени забезпечують, що національні регулятивні органи надають Комісії, після обґрунтованого запиту, інформацію, необхідну їй для здійснення своїх завдань за Договором. Інформація, яка вимагається Комісією має бути пропорційною виконанню таких завдань. Якщо надана інформація, посилається на інформацію, що була надана раніше підприємством на вимогу національного регулятивного органу, такі підприємства мають бути про це поінформовані. У межах необхідного, та якщо орган, який надає інформацію зробив чіткий та обґрунтований запит до протилежної сторони, Комісія надає доступ до наданої інформації іншому такому органу в іншій державі-члені.

За умови вимог пункту 3 держави-члени забезпечують, що до інформації, переданої одному національному регулятивному органу може бути надано доступ іншому такому органу в тій самій або іншій державі-члені, після обґрунтованого запиту, та у разі потреби дозволяти будь-якому органу виконувати свої обов’язки за правом Спільноти.

3. Якщо інформація вважається національним регулятивним органом конфіденційною відповідно до норм Спільноти та національних норм про конфіденційність ведення справ, Комісія та відповідні національні регулятивні органи забезпечують таку конфіденційність.

4. Держави-члени забезпечують, що діючи відповідно до національних норм щодо доступу громадськості до інформації та за умови норм Спільноти та національних норм про конфіденційність ведення справ, національні регулятивні органи оприлюднюють таку інформацію, роблячи внесок до відкритого та конкурентного ринку.

5. Національні регулятивні органи оприлюднюють умови доступу громадськості до інформації, як визначено у пункті 4, включаючи процедури для отримання такого доступу.