Ст. 20

Чинна редакція від 05.03.2002

1. Одна третина нормативного запасу платоспроможності як визначено в Статті 19 становить гарантійний фонд. Цей фонд складається зі статей, що перераховані в Статті 18(2), (3), за погодженням компетентного органу держави-члена за місцем походження, (4)(c).

2. Гарантійний фонд не може бути меншим, ніж мінімум у розмірі 3 мільйони євро. Будь-яка держава-член може передбачити зменшення однієї четвертої мінімального гарантійного фонду у випадку взаємних асоціацій та асоціацій взаємного типу, а також тонтин."

3. Доповнити Директиву Статтею 20а такого змісту:

"Стаття 20а

1. Сума в євро, як встановлено в Статті 20(2), переглядається щорічно, починаючи з 20 вересня 2003 року, для врахування змін в європейському індексі споживчих цін, що включає всі держави-члени як публікується Євростатом.

Розмір адаптується автоматично, шляхом збільшення базового розміру а євро на зміну такого індексу за період між набранням чинності цією Директивою та датою перегляду, виражену у відсотках, та округлення його до кратного 100000 євро.

Якщо зміна у відсотках від часу останньої адаптації становить менше ніж 5%, адаптація не здійснюється.

2. Комісія щорічно інформує Європейський Парламент та Раду про перегляд та адаптований розмір, про які йдеться в пункті 1."

4. Доповнити Директиву Статтею 24а такого змісту:

"Стаття 24а

1. Держави-члени забезпечують повноваження компетентних органів вимагати план фінансового оздоровлення від тих страхових підприємств, де компетентні органи вважають, що права держателів полісів знаходяться під загрозою. План фінансового оздоровлення повинен як мінімум включати деталі чи докази на наступні три фінансових роки щодо:

(a) оцінки витрат на управління, зокрема поточні загальні витрати та комісійні;

(b) плану, що встановлює детальні оцінки доходу та витрат щодо безпосередньої діяльності, акцептів перестрахування та передач на перестрахування;

(c) прогнозованого балансу;

(d) оцінки фінансових ресурсів, що спрямовані на покриття андеррайтингових зобов'язань, та нормативного запасу платоспроможності;

(e) загальної політики перестрахування.

2. У випадку, коли права держателів полісів знаходяться під загрозою через те, що фінансова ситуація підприємства погіршується, держави-члени забезпечують повноваження компетентних органів зобов'язати страхові підприємства мати вищий нормативний запас платоспроможності для забезпечення того, що страхове підприємство здатне виконати вимоги щодо платоспроможності в близькому майбутньому. Рівень цього вищого нормативного запасу платоспроможності грунтується на плані фінансового оздоровлення, про який йдеться в пункті 1.

3. Держави-члени забезпечують повноваження компетентних органів переоцінювати в сторону зниження всі елементи, що враховуються для фактичного запасу платоспроможності, зокрема у випадках, коли відбулася значна зміна ринкової вартості цих елементів з кінця минулого фінансового року.

4. Держави-члени забезпечують повноваження компетентних органів зменшувати скорочення, на основі перестрахування, запасу платоспроможності як визначено у відповідності до Статті 19, у випадках, коли:

(a) в характері чи якості договорів перестрахування відбулися значні зміни з останнього фінансового року;

(b) за договорами перестрахування не існує, чи існує незначна передача ризику.

5. Якщо компетентні органи вимагають від страхового підприємства план фінансового оздоровлення у відповідності до пункту 1, вони утримуються від видачі сертифіката у відповідності до Статті 103(3)(2) цієї Директиви, Статті 14(1)(a) Директиви 90/619/ЄЕС ( 994_185 ) (8) (друга Директива зі страхування життя) та Статті 11(2) Директиви Ради 92/96/ЄЕС ( 994_186 ) (9) (третя Директива зі страхування життя), допоки вони вважатимуть, що права держателів полісів знаходяться під загрозою у рамках значення пункту 1." ___________________

(8) OJ L 330, 29.11.1990, p. 50. Директива з останніми змінами і доповненнями, внесеними Директивою 95/96/ЄЕС (OJ L 360, 9.12.1992, p. 1).

(9) OJ L 360, 9.12.1992, p. 1. Директива з останніми змінами і доповненнями, внесеними Директивою 2000/64/ЄС Європейського Парламенту та Ради (OJ L 290, 17.11.2000, p. 27).