1. На умовах Статті 20, нормативний запас платоспроможності визначається як встановлено в пунктах 2-7 у відповідності до видів страхування, що зазначені нижче.
2. Для видів страхування, про які йдеться в Статті 1 (1) (a) та (6), інших, аніж страхування, пов'язане з інвестиційними фондами, та для операцій, про які йдеться в Статті 1 (3), нормативний запас платоспроможності є рівним сумі таких двох результатів:
(a) перший результат:
4% математичного резерву, що стосується безпосередньої діяльності та валової акцептованої суми передач на перестрахування, множиться на коефіцієнт загальних математичних резервів за вирахуванням передач на перестрахування до валових загальних математичних резервів за останній фінансовий рік. Такий коефіцієнт в жодному разі не може бути нижчим ніж 85%;
(b) другий результат:
для полісів, за якими капітал на ризики не є негативною величиною, 0,3% такого капіталу, підписаного страховим підприємством, множиться на коефіцієнт загального капіталу на покриття ризиків, що утримується як зобов'язання підприємства після цесій перестрахування та ретроцесій до загального капіталу на покриття ризиків з врахуванням перестрахування за останній фінансовий рік; цей коефіцієнт в жодному разі не може бути нижчим ніж 50%.
Для тимчасового страхування на випадок смерті максимальним строком у три роки, береться коефіцієнт 0,1%. Для такого страхування на строк, що перевищує три роки, але не перевищує п'яти років, відсоток, що зазначений вище, становить 0,15%.
3. Для додаткового страхування, про яке йдеться в Статті 1 (1)(c), нормативний запас платоспроможності дорівнює нормативному запасу платоспроможності для страхових підприємств, як встановлено в Статті 16а Директиви 73/239/ЄЕС ( 994_281 ) , за винятком положень Статті 17 тієї Директиви.
4. Для постійного страхування здоров'я, що не підлягає анулюванню, про яке йдеться в Статті 1 (1)(d), нормативний запас платоспроможності дорівнює:
(a) 4% математичних резервів, обрахованим у відповідності до пункту 2(a) цієї Статті; плюс
(b) нормативний запас платоспроможності для страхових підприємств, як встановлено в Статті 16а Директиви 73/239/ЄЕС, за винятком положень Статті 17 тієї Директиви.
Однак, умови, що містяться в Статті 16а(6)(b) тієї Директиви, про те, що має бути встановлене положення щодо підвищення віку може бути замінене вимогою про здійснення діяльності на груповій основі.
5. Для операцій погашення капіталу, про які йдеться в Статті 1 (2)(и), нормативний запас платоспроможності дорівнює 4% математичних резервів, обчисленим у відповідності до пункту 2(a) цієї Статті.
6. Для тонтин, про які йдеться в Статті 1 (2)(a), нормативний запас платоспроможності дорівнює 1% їх активів.
7. Для страхування, що охоплюється Статтею 1(1)(a) та (b), що пов'язане з інвестиційними фондами, та для операцій, про які йдеться в Статті 1(2)(c), (d) та (e), нормативний запас платоспроможності дорівнює сумі такого:
(a) в тій мірі, наскільки страхове підприємство несе інвестиційний ризик, 4% технічних резервів, обчислені у відповідності до пункту 2(a) цієї Статті;
(b) в тій мірі, наскільки підприємство не несе інвестиційного ризику, а асигнування на покриття витрат на управління встановлені на період, що перевищує п'ять років, 1% технічних резервів, обчислений у відповідності до пункту 2(a) цієї Статті;
(c) в тій мірі, наскільки підприємство не несе інвестиційного ризику, а асигнування на покриття витрат на управління не встановлені на період, що перевищує п'ять років, суму, що дорівнює 25% чистих адміністративних витрат за останній фінансовий рік стосовно такої діяльності;
(d) в тій мірі, наскільки страхове підприємство покриває ризик смерті, 3% капіталу на покриття ризиків, обчислені у відповідності до пункту 2(b) цієї Статті.