Ст. 11

Чинна редакція від 27.09.2001

Адресати

Цю Директиву адресовано державам-членам.

Вчинено в Брюсселі, 27 вересня 2001 року.

Від імені Європейського Парламенту Від імені Ради Президент Президент Н. Фонтен К. Піке

Додаток

Вихідні значення національних індикативних цілей держав-членів для внесення електрики, виробленої з відновлювальних енергетичних джерел, до валового енергоспоживання до 2010 року (*)

Цей Додаток надає вихідні значення для встановлення національних індикативних цілей для електрики, виробленої з відновлювальних енергетичних джерел (RES-E), про які йдеться у статті 3(2):

-----------------------------------------------------------------

| | RES-E TWh | RES-E % | RES-E % |

| | 1997 (**) | 1997 (***) | 2010(***) |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Бельгія | 0,86 | 1,1 | 6,0 |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Данія | 3,21 | 8,7 | 29,0 |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Німеччина | 24,91 | 4,5 | 12,5 |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Греція | 3,94 | 8,6 | 20,1 |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Іспанія | 37,15 | 19,9 | 29,4 |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Франція | 66,00 | 15,0 | 21,0 |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Ірландія | 0,84 | 3,6 | 13,2 |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Італія | 46,46 | 16,0 | 25,0 (1) |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Люксембург | 0,14 | 2,1 | 5,7 (2) |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Нідерланди | 3,45 | 3,5 | 9,0 |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Австрія | 39,05 | 70,0 | 78,1 (3) |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Португалія | 14,30 | 38,5 | 39,0 (4) |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Фінляндія | 19,03 | 24,7 | 31,5 (5) |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Швеція | 72,03 | 49,1 | 60,0 (6) |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Велика Британія | 7,04 | 1,7 | 10,0 |

|-----------------+--------------+--------------+---------------|

|Співтовариство | 338,41 | 13,9% | 22% (****) |

-----------------------------------------------------------------

_______________

(*) Враховуючи вихідні значення, встановлені в цьому Додатку, держави-члени встановлюють необхідні припущення, що директиви щодо державної допомоги захисту навкопишнього середовища роблять поправку на існування схем національної підтримки для створення сприятливих умов для електрики, виробленої з відновлювальних енергетичних джерел.

(**) Данні стосуються національного виробництва електрики, виробленої з відновлювальних енергетичних джерел (RES-E).

(***) Відсоткова складова RES-E у 1997 році.

(****) Округлена цифра, що випливає з вищенаданих вихідних значень.

(1) Італія заявляє, що 22% можуть бути реальною цифрою, припускаючи, що у 2010 році валове національне енергоспоживання буде складати 340 TWh. Враховуючи вихідні значення, встановлені у цьому Додатку, Італія вважає, що валове національне виробництво електрики з відновлювальних енергетичних джерел досягне у 2010 році 76 TWh. Ця цифра включає й внесок небіологичних розкладних фракцій муніципальних та промислових відходів, які використовуються на виконання законодавства Співтовариства по управлінню відходами.

Тому здатність у досягненні індикативної цілі, про яку йдеться у цьому Додатку, є залежною, inter alia, від фактичного рівня національного попиту електроенергії у 2010 році.

(2) Враховуючи індикативні вихідні значення, встановлені у цьому Додатку, Люксембург вважає, що ціль, встановлена на 2010 рік, може бути досягнуто тільки якщо:

- загальне енергоспоживання у 2010 році не перевищуватиме значення 1997 року,

- електрика, вироблена вітровими електростанціями, може бути збільшена до значення 15,

- електрика, вироблена з біогазу, може бути збільшена до значення 208,

- електрика, вироблена тільки на муніципальних сміттєспалювальних заводах Люксембургу, які у 1997 році розраховані у розмірі половини електрики з відновлювальних енергетичних джерел, може бути врахована повністю,

- електрика, вироблена у фотогальванічний спосіб, може бути збільшена до 80 GWh, а також

- наскільки вище зазначені пункти можуть бути досягнуті з технічної точки зору у встановлений час.

При відсутності природних ресурсів, виключається додаткове збільшення у виробництві електроенергії гідроелектростанціями.

(3) Австрія заявляє, що 78,1% буде реальною цифрою, припускаючи, що у 2010 році валове національне енергоспоживання буде складати 56,1 TWh. Внаслідок того, що виробництво електрики з відновлювальних джерел значно залежить від гідроенергетики і, таким чином, від річної кількості опадів, цифри на 1997 та 2010 роки мають розраховуватися на довгостроковій моделі, яка базується на гідрологічних та кліматичних умовах.

(4) Португалія, враховуючи вихідні значення, встановлені у цьому Додатку, заявляє, що для підтримання на рівні 1997 року частки електрики, виробленої відновлювальними джерелами енергії, як індикативної цілі на 2010 рік, було припущено, що:

- буде можливим відновлювати національний енергетичний план будівництвом нових гідростанцій потужністю більш 10 MW,

- інші відновлювальні потужності, придатні тільки при державній фінансовій підтримці, збільшать річній рівень у вісім разів від того, що очікувався раніше.

Ці припущення означають, що нові потужності для виробництва електрики з відновлювальних джерел, за виключенням великих гідростанцій, збільшать за нормативом вдвічі, ніж норматив збільшення валового національного енергоспоживання.

(5) У Фінському плані дій для відновлювальних енергетичних джерел цілі встановлені для обсягу відновлювальних енергетичних джерел, що використовуватимуться у 2010 році. Ці цілі встановлені на базі екстенсивних досліджень. План дій був затверджений урядом у жовтні 1999 року.

Відповідно до фінського плану дій частка електрики, виробленої з відновлювальних енергоджерел до 2010 року становитиме 31%. Така індикативна ціль дуже амбіційна і її реалізація потребує екстенсивних стимулюючих заходів у Фінляндії.

(6) Враховуючи вихідне значення, встановлене у цьому Додатку, Швеція відзначила, що можливість досягнення цілі надто залежить від кліматичних факторів, які обтяжливо впливають на рівень виробництва гідростанцій, зокрема, різниці у дощометрії, хронометражі опадів протягом року та течій (потоків). Електрика, вироблена гідростанцією може істотно змінюватися. Протягом дуже сухих років виробництво може досягти кількості 51 MWh, а протягом дощових років воно може досягти 78 MWh. Значення для 1997 року, таким чином, повинне бути розраховане з використанням довгострової моделі, що базується на наукових фактах стосовно гідрологічних та кліматичних змін. Це метод, що широко застосовується у країнах зі значними частками виробництва гідростанцій для використання водних потоків, який охоплює період часу від 30 до 60 років. Таким чином, відповідно до шведської методології та на підставі умов протягом періоду 1950-1999 рр., з урахуванням поправок на розбіжності в загальній виробничій потужності гідростанцій і потоків протягом багатьох років, середня продуктивність гідростанцій складає до 64 TWh, що відповідає значенню 1997 року 46%, і в цьому контексті Швеція вважає, що 52% є більш реалістичним значенням для 2010 року.

Крім того, здатність Швеції досягти цілі обмежується фактом, що решта річок, що не експлуатуються, захищена законом.

Більше того, здатність Швеції досягти цілі важко передбачити з-за:

- експансії комбінованого виробництва тепла та електрики, що залежить від густоти населення, попиту на тепло і технологічного розвитку, зокрема, для газифікації спиртової промисловості, а також

- санкціонування для вітрових електростанцій відповідно до національного законодавства, публічного визнання, технологічного розвитку та розширення електричних мереж.

Енергетичне законодавство: Том 2. Збірник правових актів Європейського Союзу. К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003.