Сфера застосування, визначення та обмеження діяльності
1. Ця Директива повинна застосовуватися до установ-емітентів електронних грошей.
2. Вона не повинна застосовуватися до установ, про які йдеться у статті 2 (3) Директиви 2000/12/ЄС.
3. Для цілей цієї Директиви:
(a) "установа-емітент електронних грошей" означає установу або будь-яку іншу юридичну особу, що відрізняється від кредитної установи, що визначена в першому підпункті (a) пункту 1 статті 1 Директиви 2000/12/ЄС, яка випускає платіжні засоби у формі електронних грошей;
(b) "електронні гроші" означають грошову вартість, як представлено у вимозі до емітента, які: i) зберігаються на електронному пристрої; ii) випускаються для одержання коштів на суму, не меншу за вартість у грошовому вираженні; iii) приймаються як засоби платежу за зобов'язаннями іншими, ніж зобов'язання емітента.
4. Держави-члени повинні заборонити особам або установам, що не є кредитними установи відповідно до першого підпункту пункту 1 статті 1 Директиви 2000/12/ЄС, здійснювати діяльність із випуску електронних грошей.
5. Підприємницька діяльність установ-емітентів електронних грошей, яка є відмінною від випуску електронних грошей, повинна бути обмежена до:
(a) можливості надання тісно пов'язаних фінансових та нефінансових послуг, таких як управління електронними грошима через виконання операційних та інших допоміжних функцій, пов'язаних з їх випуском, та випуск і управління іншими засобами платежу, але за винятком надання будь-яких (форм кредиту; і
(b) зберігання даних на електронному пристрої від імені інших установ або державних установ.
Установи-емітенти електронних грошей не повинні мати будь-яких вкладень в інших підприємствах, окрім тих випадків, коли ці підприємства здійснюють операційну або інші допоміжні функції, пов'язані з електронними грошима, які випускаються або розподіляються такою установою.