Ст. 4

Чинна редакція від 16.05.2000

Представники, що займаються розглядом претензій

1. Кожна держава-член вживає всіх заходів, що необхідні для забезпечення того, що всі страхові підприємства, що покривають ризики, згідно з видом 10 пункту A Додатка до Директиви 73/239/ЄЕС, інші ніж відповідальність перевізника, призначають представника, що займається розглядом претензій, у кожній державі-члені, іншій аніж та, в якій вони отримали їх офіційний дозвіл. Представник, що займається розглядом претензій, є відповідальним за розгляд та врегулювання претензій, що виникають з пригоди у випадках, про які йдеться в Статті 1.

Представник, що займається розглядом претензій, є резидентом держави-члена, в якій його призначено, чи заснований у ній.

2. Вибір представника, що займається розглядом претензій, здійснюється на розсуд страхового підприємства. Держави-члени не можуть обмежувати цього вибору.

3. Представник, що займається розглядом претензій, може працювати для одного чи більше страхових підприємств.

4. Представник, що займається розглядом претензій, стосовно таких претензій збирає всю інформацію, необхідну в зв'язку із врегулюванням претензій, та вживає заходів, необхідних для ведення переговорів про врегулювання претензій. Вимоги щодо призначення представника, що займається розглядом претензій, не перешкоджають потерпілій стороні або її страховому підприємству почати процедуру безпосередньо проти особи, яка спричинила пригоду, чи її страхового підприємства.

5. Представники, що займаються розглядом претензій, мають достатні повноваження представляти страхове підприємство стосовно потерпілих сторін у справах, про які йдеться в Статті 1, та повністю задовольняти їх вимоги. Вони повинні бути в змозі вивчати справи офіційною мовою (мовами) держави-члена проживання потерпілої сторони.

6. Держави-члени створюють обов'язок, що підкріплюється належними, ефективними та систематичними фінансовими чи еквівалентними адміністративними покараннями відносно того, що протягом трьох місяців від дати подання потерпілою стороною своєї претензії для компенсації безпосередньо страховому підприємству особи, що спричинила пригоду, чи до його представника, що займається розглядом претензій,

(a) вимагається, щоб страхове підприємство особи, яка спричинила пригоду, чи його представник, що займається розглядом претензій, зробили обгрунтовану пропозицію про надання компенсації у випадках, в яких відповідальність не оспорюється, і збитки було підраховано, чи

(b) вимагається, щоб страхове підприємство, якому адресовано претензію про виплату компенсації, чи його представник, що займається розглядом претензій, надали обгрунтовану відповідь на питання, що викладені в претензії, у випадках, коли відповідальність заперечується чи не була чітко визначена, чи коли збитки не було повністю підраховано.

Держави-члени приймають положення для забезпечення того, що в разі, коли пропозиція не робиться протягом тримісячного періоду, підлягає сплаті відсоток на суму компенсації, що пропонується страховим підприємством чи присуджується потерпілій стороні судом.

7. Комісія звітує Європейському Парламенту і Раді про імплементацію пункту 4, першого підпункту, та про ефективність такого положення, а також про еквівалентність національних положень щодо покарання до 20 січня 2006 року, і в разі необхідності подає пропозиції.

8. Призначення представника, що займається розглядом претензій, само по собі не становить відкриття філії в межах значення Статті 1(b) Директиви 92/49/ЄЕС ( 994_290 ), і представник, що займається розглядом претензій, не вважається установою в межах значення Статті 2(c) Директиви 88/357/ЄЕС ( 994_188 ) чи установою в межах значення Брюссельської Конвенції від 27 вересня 1968 року про юрисдикцію та виконання судових рішень у цивільних та комерційних справах (12).

___________________ (12) OJ C 27, 26.1.1998, p. 1 (консолідована версія).