1. Держави-члени надають можливість для того, аби займатися видами діяльності, переліченими в Додатку, на їхніх територіях відповідно до статей 19-21 як через заснування філії або через надання послуг будь-якою кредитною установою, що одержала дозвіл на свою діяльність від компетентних органів іншої держави-члена, яким така кредитна установа підконтрольна, відповідно до цієї Директиви, яка передбачає надання дозволу на такі види діяльності.
2. Держави-члени також надають можливість здійснення видів діяльності на своїх територіях відповідно до статей 19-21 як шляхом заснування філій, так і через надання послуг будь-якою фінансовою установою іншої держави-члена, дочірнім підприємством або кредитною установою або дочірнім підприємством, яким спільно володіють дві або більше кредитних установ, меморандум і статут юридичної особи яких дозволяють продовжувати займатися такими видами діяльності, і які виконують такі умови:
- материнському підприємству або підприємствам необхідно одержати дозвіл на свою діяльність як кредитних установ у державі-члені, законодавством якої регулюється діяльність дочірнього підприємства,
- відповідні види діяльності необхідно насправді здійснювати в межах території тієї ж держави-члена,
- материнське підприємство або підприємства повинні володіти 90% або більше голосів, що долучається до акцій в капіталі дочірнього підприємства,
- материнське підприємство чи підприємства повинні задовольнити компетентні органи щодо розсудливого управління дочірнім підприємством, а також, одержавши згоду відповідного компетентного органу держави-члена, проголосити, що вони кожен окремо і солідарно гарантують виконання взятих дочірнім підприємством зобов'язань,
- дочірнє підприємство при здійсненні таких видів діяльності необхідно дієво підключити, зокрема, до консолідованого нагляду за материнським підприємством або кожним з материнських підприємств відповідно до Директиви 83/350/ЄЕС, зокрема, для підрахунку коефіцієнта платоспроможності, для контролю за великими ризиками і з метою обмеження авуарів, передбачених статтею 12 цієї директиви.
Виконання цих умов перевіряється компетентними органами держави-члена за місцем походження, і останні видають дочірньому підприємству сертифікат виконання таких умов, який входить до повідомлення, про яке йдеться в статтях 19 і 20.
Компетентні органи держави-члена за місцем походження забезпечують нагляд за дочірнім підприємством відповідно до статей 10 (1), 11, 13, 14 (1), 15 і 17 цієї Директиви і статті 7 (1) і 12 Директиви 77/780/ЄЕС ( 994_297 ).
Положення, згадані у цьому пункті, застосовуються до дочірніх підприємств, з необхідними змінами. Зокрема, під "кредитною установою" необхідно розуміти "фінансову установу, що виконує умови, передбачені статтею 18 (2)", а слово "дозвіл" як "меморандум і статут юридичної особи".
Другий підпункт статті 19 (3) викласти в такій редакції:
"Компетентні органи держави-члена за місцем походження також повідомляють про розміри власних фондів дочірньої фінансової установи і консолідований коефіцієнт платоспроможності кредитної установи, яка є її материнським підприємством".
Якщо фінансова установа відповідно до цього пункту припиняє виконувати будь-яку з умов, держава-член за місцем походження повідомляє компетентні органи держави-члена за місцем знаходження, а види діяльності, що здійснюються такою установою в державі-члені за місцем знаходження, підпорядковуються законодавству держави-члена за місцем знаходження.