1. У випадках, коли страхування пропонується шляхом надання послуг, власника страхового поліса, перш ніж було взято будь-яке зобов'язання, повідомляють про державу-член, в якій створений головний офіс, представництво або структурний підрозділ, з якими потрібно укласти договір.
Будь-який документ, виданий власнику страхового поліса, повинен містити інформацію, про яку йдеться в попередньому підпункті.
Вимоги перших двох підпунктів не застосовується до ризиків, про які йдеться в статті 5 (d) першої Директиви.
2. Договір або інший документ, що надає покриття, разом з пропозицією про страхування, у випадках, коли воно є обов'язковим для особи, яка запропонувала, повинен вказувати адресу страхової установи, що надає таке страхування, і адресу головного офісу.