1. Кожна держава-член, на території якої компанія має намір надати послуги, що покривають ризики, про які йдеться в статті 5 (d) першої Директиви вимагає від компанії:
(a) надання сертифіката, виданого компетентними органами держави-члена здійснення підприємницької діяльності головного офісу, який засвідчує, що компанія володіє для своєї діяльності в цілому мінімальним рівнем платоспроможності, розрахованої згідно з статтями 16 та 17 першої Директиви і що ліцензія згідно з статтею 7 (1) вищезгаданої Директиви надає право компанії діяти за межами держави-члена заснування;
(b) надання сертифіката, виданого компетентними органами держави-члена заснування, який вказує класи, по відношенню до яких компанія уповноважена здійснювати діяльність і засвідчує, що ці органи не заперечують проти надання послуг компанією;
(c) зазначення характеру ризиків, які компанія пропонує покривати у державі-члені надання послуг.
2. Кожна держава-член встановлює право на звернення до судів стосовно відмови у видачі сертифіката, про які йдеться в пункті 1 (a) чи 1 (b).
3. Компанія може розпочати діяльність з завіреної дати, з якої органи держави-члена надання послуг отримують документи, про які йдеться в пункті 1.
4. Ця стаття також застосовується, якщо держава-член, на території якої компанія має намір надавати послуги, що покривають ризики інші, ніж ризики, про які йдеться в статті 5 (d) першої Директиви, не ставить умовою отримання доступу до такої діяльності отримання адміністративного дозволу.