Склад груп експертів
1. Групи експертів складаються з висококваліфікованих урядових та (або) неурядових осіб, у тому числі осіб, які вже працювали у групах експертів або подавали до неї справи, виступали як представник члена СОТ або сторони, що домовляється, в ГАТТ 1947, або як представник у Раді або Комітеті будь-якої з охоплених угод або попередньої угоди, що передувала охопленій угоді, або у Секретаріаті, викладали міжнародне торгівельне право чи політику або мали публікації у цих галузях, або працювали у якості головного представника у сфері торгівельної політики члена СОТ.
2. Члени групи експертів повинні обиратися таким чином, щоб забезпечити незалежність її членів, достатньо різносторонню їх професійну підготовку та широкий практичний досвід.
3. Громадяни членів СОТ, урядипункті 2 статті 10, не можуть працювати у групі експертів, яка розглядає цей спір, якщо тільки сторони спору не погодяться про інше.
4. Для сприяння у виборі експертів до групи Секретаріат повинен вести індикативний перелік урядових і неурядових осіб, які мають кваліфікацію і досвід, описані у пункті 1, з якого у разі необхідності можуть бути залучені експерти. Цей перелік повинен включати список неурядових експертів, встановлений 30 листопада 1984 р. (BISD 31S/9), а також інші списки та індикативні переліки, які встановлено за будь-якою з охоплених угод, і містити імена осіб у таких списках та індикативних переліках на момент набрання чинності Угодою СОТ. Члени СОТ можуть періодично пропонувати включити імена урядових та неурядових осіб до індикативних переліків, надавши відповідну інформацію про їх знання міжнародної торгівлі та сфери або предмету охоплених угод, і ці імена додаються до переліку після затвердження їх у ДСБ. По кожній особі у переліку повинні зазначатися галузі її досвіду або кваліфікації у сфері або предметі охоплених угод.
5. Групи експертів складаються з трьох експертів, якщо тільки сторонами спору протягом 10 днів після створення групи не буде досягнуто домовленості про створення групи з п'яти експертів. Члени СОТ повинні оперативно повідомлятися про склад групи експертів.
6. Пропозиції сторонам спору про призначення експертів до групи робить Секретаріат. Сторони не повинні заперечувати проти запропонованих експертів за винятком поважних причин.
7. Якщо домовленості щодо складу групи експертів не буде досягнуто протягом 20 днів після створення групи, на запит будь-якої із сторін Генеральний директор у ході консультацій з Головою ДСБ і Головою відповідної Ради або Комітету повинен визначити склад групи шляхом призначення експертів, яких Генеральний директор вважає найбільш придатними, відповідно до будь-яких спеціальних або додаткових правил або процедур охопленої угоди або охоплених угод, за якими виник спір, після консультацій зі сторонами спору. Голова ДСБ повідомляє членів СОТ про склад групи, створеної таким чином, не пізніше, ніж через 10 днів після дня, коли Голова отримає таку вимогу.
8. Члени СОТ зобов'язуються, як правило, дозволяти своїм посадовим особам працювати у якості експертів у групах експертів.
9. Експерти у групі працюють у якості незалежних спеціалістів, а не як представники уряду чи представники будь-якої іншої організації. У зв'язку з цим члени СОТ не повинні давати їм жодних інструкцій або намагатися вплинути на них стосовно питання, яке розглядається групою експертів.
10. У випадку, коли спір виникає між країною-членом СОТ, що розвивається, і розвиненою країною-членом, група експертів повинна (якщо цього вимагатиме країна-член, що розвивається) уключати принаймні одного представника з будь-якої країни-члена СОТ, що розвивається.
11. Витрати експертів, зокрема витрати на поїздки і проживання, фінансуються з бюджету СОТ відповідно до критеріїв, які буде затверджено Генеральною Радою на основі рекомендацій Комітету з питань бюджету, фінансування та управління.