Позаяк це стосується всіляких предметів, що мають художній, археологічний, науковий чи історичний характер і входять до складу колекцій, які раніше належали Урядові Австро-Угорської монархії або Короні, якщо вони не складають предмета інших постанов цього договору, Австрія зобов'язується:
a) вступити в переговори з заінтересованими державами, коли до неї буде така вимога, про полюбовну угоду, на підставі якої всілякі частини названих колекцій або всі ті з зазначених вище предметів, котрі мали б належати до духовної спадщини відступлених округів, можна буде на основі взаємності репатріювати до округів їх походження;
b) нічого не відчужувати й не розпорошувати з названих колекцій, не розпоряджатися ніякими з названих предметів упродовж двадцяти років, хіба що до закінчення цього строку буде укладено особливу угоду, але убезпечувати їхню схоронність і добре їх зберігання; тримати їх, так само як інвентарі, каталоги та адміністративні документи, дотичні до названих колекцій, у розпорядженні громадян, котрі їх вивчають, кожної з союзних і тих, що об'єдналися, держав.
10 вересня 1919 р.
Ключников Ю.В., Собачин А.В. Сен-Жерменский мирный договор. - М., 1925. - С. 61, 67-68.
Україна в міжнародно-правових відносинах, книга 2, Правова охорона культурних цінностей, Київ, Юрінком Інтер, 1997