Обмеження з метою забезпечення платіжного балансу
1. Будь-яка Сторона в разі суттєвих порушень рівноваги її платіжного балансу і серйозних погіршень зовнішнього фінансового становища може встановлювати або зберігати обмеження, що не суперечать нормам Статті XII ГАТТ 1994 і Тлумачення стосовно положень про платіжний баланс ГАТТ 1994, на торгівлю товарами з іншими Сторонами шляхом застосування заходів, що передбачені її законодавством, які призводять до обмеження кількості або вартості товару, дозволеного для імпорту, зокрема вводити обмеження на платежі і перекази у зв’язку із здійсненням торгівлі товарами зі Сторонами.
Заходи з обмеження взаємної торгівлі товарами, включаючи обмеження стосовно платежів і переказів, з метою, що згадана у цьому пункті, можуть застосовуватися, якщо тільки платежі за постачання товарів, що імпортуються Стороною, які здійснюються в рамках взаємної торгівлі, здійснюються у валютах, в яких формуються згадані в пункті 2 цієї статті валютні резерви Сторони, що застосовує такі обмеження взаємної торгівлі товарами.
2. Обмеження стосовно імпорту, включаючи платежі і перекази, що встановлюються, зберігаються або посилюються Стороною відповідно до цієї статті, не повинні бути більш значними, ніж це необхідно для запобігання неминучій загрозі серйозного скорочення валютних резервів такої Сторони, або відновлення розумного темпу зростання валютних резервів такої Сторони.
3. Будь-яка Сторона, що зазнає труднощів із станом платіжного балансу або зовнішнім фінансовим станом, насамперед, використовує для виправлення стану можливості, які дозволяють не зачіпати торгівлю товарами, а саме можливість залучення зовнішніх кредитів та інших ресурсів, і забезпечує належне використання таких кредитів або ресурсів.
4. Сторони, що застосовують обмеження згідно із цією статтею:
дотримуються Статей Угоди про Міжнародний валютний фонд або зобов’язань, передбачених у спеціальній валютній угоді;
не завдають надмірної шкоди комерційним, економічним і фінансовим інтересам будь-якої іншої Сторони;
не застосовують заходів, що виходять за межі необхідного у зв’язку із станом платіжного балансу;
не створюють дискримінації між Сторонами, якщо тільки заходи обмеження торгівлі товарами не спрямовані на вирівнювання балансу між валютами. У такому разі заходи не повинні виходити за межі необхідного дискримінаційного підходу;
поступово припиняють заходи, уведені відповідно до цієї статті, - у міру пом’якшення обставин, що спричинили введення таких заходів;
не перешкоджають без підстав при введенні заходів відповідно до цієї статті ввезенню будь-яких товарів у мінімальних комерційних кількостях, виключення яких з торговельного обороту порушило б звичайні канали торгівлі;
не застосовують обмежень, які перешкодили б увезенню комерційних зразків або дотриманню положень про патенти, товарні знаки, авторське право або аналогічних процедур.
5. До заходів, застосування яких допускається відповідно до цієї статті, не належать такі заходи, як уведення або збереження мит, ліцензування і квотування, якщо тільки через критичний стан платіжного балансу інші заходи не зможуть зупинити різкого погіршення стану щодо зовнішніх розрахунків.
6. Уводячи заходи, які обмежують здійснення платежів і переказів, що є поточними операціями, будь-яка Сторона, яка застосовує такі заходи, негайно інформує Міжнародний валютний фонд про обмеження свободи поточних операцій відповідно до положень Статті VIII Угоди про Міжнародний валютний фонд і проводить консультації з Міжнародним валютним фондом для виправлення стану щодо платіжного балансу або зовнішнього фінансового стану такої Сторони, виявлення економічних проблем, які могли призвести до погіршення стану платіжного балансу Сторони, і визначення оптимальності заходів, що застосовуються.
7. Будь-які обмеження, уведені або збережені Стороною відповідно до цієї статті, або будь-які зміни в них є предметом невідкладного повідомлення інших Сторін.
8. Якщо дозволяють обставини, жодна із Сторін не вводить обмежень відповідно до цієї Статті до проведення консультацій з іншими Сторонами, чиїх інтересів це стосується. Якщо обмеження введені до проведення консультацій, консультації проводяться в можливо короткі терміни.
Консультації проводяться з метою:
оцінки характеру і масштабів ускладнень щодо платіжного балансу і зовнішнього фінансового становища Сторони, що вводить заходи обмеження торгівлі товарами відповідно до цієї статті;
оцінки зовнішньоекономічних і торговельних умов, у яких опинилася така Сторона;
виявлення можливих альтернативних корегуючих заходів, які можуть бути використані.